24 липня 2019 року в Чернівцях відбулася дискусія “Молодіжна політика на місцевому рівні”, організована Лабораторією демократичних трансформацій.
Учасники дискусії обговорили наявні механіхми молодіжної політики на місцевому рівні та окресилили перспективні напрями розвитку, які вже використовуюся в інших українських громадах.
Як зазначив Вадим Міський, керівник Лабораторії демократичних трансформацій, покращити роботу із молоддю можуть допомогти розвиток молодіжної інфраструктури, зокрема молодіжних центрів та спортивних установ, фінансування проектів, розроблених молодіжними організаціями, а також налагодження більш тісного діалогу між молоддю та керівництвом міста.
Максим Волошин, продюсер UA:Буковина, звернув увагу на роботу молодіжних рад при голові міста або міській раді, які діють у багатьох громадах України, та запропонував започаткувати окрему цільову програму для молоді, яка передбачала б заходи з фінансуванням на середньострокову перспективу.
Політична експертка Вероніка Круглашова-Вельч закликала місцеву владу налагодити регулярну комунікацію з молоддю та молодіжними організаціями міста. Вона відзначила регулярну участь представників місцевої ради у заходах молодіжних організацій, але й звернула увагу на потребу створення регулярних форматів спілкування з молоддю за ініціативи самих посадовців.
Учасники дискусії домовилися розробити пропозиції для органів місцевого самоврядування з метою вдосконалення молодіжної політики у місті.
22 червня 2018 р. на запрошення ментор проекту Лабораторії демократичних трансформацій з питань бюджетування Наталя Гусак провела воркшоп з активом громади для напрацювання основних критеріїв ефективності реалізації “Програми розвитку освіти міста Чернівці на 2017-2020 роки”. Учасники спільно опрацювали можливі інструменти участі громади у процесі формування та реалізації цільової програми в галузі освіти міста. Батьківські комітети закладів освіти міста завжди цікавились обсягами фінансування галузі та можливістю його збільшення за для зменшення добровільних батьківських внесків.
Наступним етапом проекту є розгляд напрацювання учасниками воркшопу та представниками Управління освіти та формування спільно з ментором рекомендацій щодо розробки цільових програм за участю представників громади.
Рекомендації будуть зібрані у вигляді методички, електронна версія якої буде доступна на офіційному сайті Чернівецької міської ради для завантаження всіма зацікавленими сторонами.
Дана ініціатива реалізовується рамках проекту “Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні”, який впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих регіональних влад за фінансової підтримки МЗС Норвегії.
Як потрапити в школу через жеребкування, чому вчитимуть дітей в новій українській школі та якою мовою навчатимуть національні меншини – розбираємось в Реформах зблизька.
У 2017 році Лабораторія демократичних трансформацій розширила аудиторію просвітницької кампанії “Реформи зблизька”: до журналістів, керівників буковинських ЗМІ, телеглядачів, державних та місцевих службовців доєдналися студенти Буковинських вишів. Всі вони мали нагоду поспілкуватися особисто із реформаторами, які безпосередньо ініціюють та втілюють реформи у найважливіших сферах життя. Серія відкритих лекцій для студентів-політологів, істориків, журналістів, медиків та майбутніх держслужбовців охопила понад 200 слухачів.
За словами ініціатора кампанії “Реформи зблизька”, директора Лабораторії демократичних трансформацій Вадима Міського, такі зустрічі дозволяють молоді повірити у своє майбутнє в Україні, побачити можливості для розвитку себе разом країною, завести і підтримувати особисті контакти із визнаними фахівцями в галузі, яких запрошує в Чернівці Лабораторія.
“Сьогодні молодь, на жаль, переважно не бачить свого майбутнього в Україні, шукає можливості виїхати закордон. Це парадокс, адже фундаментальні реформи у важливих сферах життя – це найкращий час для зростання нових амбітних лідерів. Наша мета – заохотити молодих буковинців до активного професійного та громадського життя у своїй країні”, – наголошує Вадим Міський.
Починаючи з осені цього року молодь дізнавалася більше про хід реформ в Україні. «Як змінить медична реформа життя пересічного громадянина, котрий потребує медичної допомоги?», «Поява чесного суду в Україні можлива?», «Чи справді процес децентралізації є необхідним для побудови функціональної держави?» – ці та інші питання задавали буковинські студенти експертам.
Відкриті дані: працюємо з інформаційними реєстрами
У рамках кампанії «Реформи зблизька» Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», під час лекції «Робота з відкритими інформаційними реєстрами» разом зі студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 27 вересня розмірковував, чи в повному обсягу ми використовуємо ту інформацію, на яку маємо право і яка є необхідною для нас?
«Для широкого кола громадськості потрібно пояснювати, що таке відкриті дані. Навіть серед посадовців не всі розуміють, що інформація належить народу, а не тільки їм», – ділиться Володимир Тарнай.
Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?
Михайло Жернаков, д.ю.н., головний експерт РПР з судової реформи та член Громадської ради доброчесності, із лекцією «Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?» зібрав 12 жовтня студентів кафедри журналістики ЧНУ – майбутніх «віртуозів пера», аналітиків, редакторів, які мали можливість почути та поспілкуватися про наявні проблеми, динаміку та подальші перспективи судової реформи.
Під час лекції експерт розповів про хід судової реформи в Україні. Жернаков зазначив, що за даними соціологічних досліджень, рівень довіри до українських судів становив 0,7%. За даними того ж опитування, довіра до російських ЗМІ становила 2,5%. У 2017 році, згідно останніх соціологічних опитувань, довіра до суду зросла і становить 12%. Ця тенденція позитивна, але надто повільна. На жаль, сподівання на суттєве оновленн суддівського конкурсу можуть не справдитися, адже на думку громадськості в процесу добору суддів часто не зважають, пропускаючи до найвищих суддівських посад старих суддів.
«Ураїнці страшенно втомилися від несправедливості. І якщо вони її не отримають від держави, то почнуть встановлювати її на власний розсуд – так, як знають. Щоб цього не сталося, необхідно переосмислити підходи до того, що ми називаємо «судова реформа». Щонайменше потрібно змінити органи суддівського врядування, а також процедури підготовки і призначення майбутніх суддів. Яким саме чином це зробити – окрема складна дискусія», – пояснює Михайло Жернаков.
Медична реформа: від чого залежить та як відбуватиметься?
Про те, чого чекати від медичної реформи студенти Буковинського державного медичного університету спілкувалися 2 листопада Олександром Ябчанкою, головним експертом Реанімаційного Пакету Реформ з реформи системи охорони здоров’я, лікарем-педіатром.
«Ухвалення Верховною Радою законів – це ще далеко не реформа, а лише можливість її реалізувати. Впровадження буде залежати від ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування, обласних і районних державних адміністрацій, керівників медичних закладів, медпрацівників та громадських організацій», – пояснює Олександр Ябчанка.
Реформа публічної адміністрації – яких змін чекати на місцях?
Із лекцією для майбутніх державних слудбовців, що навчаються в Чернівецькому національному університеті «Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях» завітав 22 листопада запрошений експерт Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ, член Координаційної ради з питань реформування державного управління, розповідав про те, коли та за яких умов українська державна служба стане схожою на європейську.
Ігор Коліушко є експертом з публічного права, автором та співавтором близько 40 законопроектів, розповідав про проблеми публічної адміністрації у практичній площині, посилаючись на реальні прецеденти.
Три роки децентралізації: підсумки та виклики
«Коли усі громади завершать об’єднання?» – таким питанням зустріли 19 грудня студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету запрошеного експерта Юрія Ганущака, автора законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету, державних закупівель, експерта з питань децентралізації Реанімаційного Пакету Реформ.
«Україна має всі шанси скористатися так званим «тунельним ефектом» – тобто не вивчати «на своїй шкурі» усі помилки, які свого часу пройшла Європа, а минути їх доволі легко, певним чином наздогнати попередників і досягти результату набагато швидше», – переконаний Юрій Ганущак.
Гасло експерта, яке студенти взяли на озброєння – «ми приречені на успіх», послуговуючись ним вони активно дискутували про нюанси процесу децентралізації.
У 2018 році Лабораторія демократичних трансформації продовжить запрошувати провідних реформаторів для спілкування зі студентами Буковини. Вже на початку року ми торкнемося тематики енергетичних реформ та енергонезалежності, створення суспільного мовлення та медіа-реформ, реформування системи освіти, а також боротьби з корупцією.