Архів позначки: Ігор Коліушко

Лабораторія демократичних трансформацій ініціює відкриті лекції для студентства

У 2017 році Лабораторія демократичних трансформацій розширила аудиторію просвітницької кампанії “Реформи зблизька”: до журналістів, керівників буковинських ЗМІ, телеглядачів, державних та місцевих службовців доєдналися студенти Буковинських вишів. Всі вони мали нагоду поспілкуватися особисто із реформаторами, які безпосередньо ініціюють та втілюють реформи у найважливіших сферах життя. Серія відкритих лекцій для студентів-політологів, істориків, журналістів, медиків та майбутніх держслужбовців охопила понад 200 слухачів.

За словами ініціатора кампанії “Реформи зблизька”, директора Лабораторії демократичних трансформацій Вадима Міського, такі зустрічі дозволяють молоді повірити у своє майбутнє в Україні, побачити можливості для розвитку себе разом країною, завести і підтримувати особисті контакти із визнаними фахівцями в галузі, яких запрошує в Чернівці Лабораторія.

“Сьогодні молодь, на жаль, переважно не бачить свого майбутнього в Україні, шукає можливості виїхати закордон. Це парадокс, адже фундаментальні реформи у важливих сферах життя – це найкращий час для зростання нових амбітних лідерів. Наша мета – заохотити молодих буковинців до активного професійного та громадського життя у своїй країні”, – наголошує Вадим Міський.

Вадим Міський, ініціатор кампанії "Реформи зблизька"
Вадим Міський, ініціатор кампанії “Реформи зблизька”

Починаючи з осені цього року молодь дізнавалася більше про хід реформ в Україні. «Як змінить медична реформа життя пересічного громадянина, котрий потребує медичної допомоги?», «Поява чесного суду в Україні можлива?», «Чи справді процес децентралізації є необхідним для побудови функціональної держави?» – ці та інші питання задавали буковинські студенти експертам.

Відкриті дані: працюємо з інформаційними реєстрами

У рамках кампанії «Реформи зблизька» Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», під час лекції «Робота з відкритими інформаційними реєстрами» разом зі студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 27 вересня розмірковував, чи в повному обсягу ми використовуємо ту інформацію, на яку маємо право і яка є необхідною для нас?

Жвава полеміка на лекції Володимира Тарная
Жвава полеміка на лекції Володимира Тарная

«Для широкого кола громадськості потрібно пояснювати, що таке відкриті дані. Навіть серед посадовців не всі розуміють, що інформація належить народу, а не тільки їм», – ділиться Володимир Тарнай.

Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?

Михайло Жернаков, д.ю.н., головний експерт РПР з судової реформи та член Громадської ради доброчесності, із лекцією «Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?» зібрав 12 жовтня студентів кафедри журналістики ЧНУ – майбутніх «віртуозів пера», аналітиків, редакторів, які мали можливість почути та поспілкуватися про наявні проблеми, динаміку та подальші перспективи судової реформи.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Під час лекції експерт розповів про хід судової реформи в Україні. Жернаков зазначив, що за даними соціологічних досліджень, рівень довіри до українських судів становив 0,7%. За даними того ж опитування, довіра до російських ЗМІ становила 2,5%. У 2017 році, згідно останніх соціологічних опитувань, довіра до суду зросла і становить 12%. Ця тенденція позитивна, але надто повільна. На жаль, сподівання на суттєве оновленн суддівського конкурсу можуть не справдитися, адже на думку громадськості в процесу добору суддів часто не зважають, пропускаючи до найвищих суддівських посад старих суддів.

На відкритій лекції Михайла Жернакова студенти слухають про оновлення судової системи в Україні
На відкритій лекції Михайла Жернакова студенти слухають про оновлення судової системи в Україні

«Ураїнці страшенно втомилися від несправедливості. І якщо вони її не отримають від держави, то почнуть встановлювати її на власний розсуд – так, як знають. Щоб цього не сталося, необхідно переосмислити підходи до того, що ми називаємо «судова реформа». Щонайменше потрібно змінити органи суддівського врядування, а також процедури підготовки і призначення майбутніх суддів. Яким саме чином це зробити – окрема складна дискусія», – пояснює Михайло Жернаков.

Медична реформа: від чого залежить та як відбуватиметься?

Про те, чого чекати від медичної реформи студенти Буковинського державного медичного університету спілкувалися 2 листопада Олександром Ябчанкою, головним експертом Реанімаційного Пакету Реформ з реформи системи охорони здоров’я, лікарем-педіатром.

Олександр Ябчанка розповідає студентам-медикам про реформу охорони здоров'я, яку щойно прийняв Парламент
Олександр Ябчанка розповідає студентам-медикам про реформу охорони здоров’я, яку щойно прийняв Парламент

«Ухвалення Верховною Радою законів – це ще далеко не реформа, а лише можливість її реалізувати. Впровадження буде залежати від ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування, обласних і районних державних адміністрацій, керівників медичних закладів, медпрацівників та громадських організацій», – пояснює Олександр Ябчанка.

Відкрита лекція Олександра Ябчанки прикувала увагу більш ніж 70-ти майбутніх медиків
Відкрита лекція Олександра Ябчанки прикувала увагу більш ніж 70-ти майбутніх медиків

Реформа публічної адміністрації – яких змін чекати на місцях?

Із лекцією для майбутніх державних слудбовців, що навчаються в Чернівецькому національному університеті «Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях» завітав 22 листопада запрошений експерт Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ, член Координаційної ради з питань реформування державного управління, розповідав про те, коли та за яких умов українська державна служба стане схожою на європейську.

На відкритій лекції Ігоря Коліушка студенти дізнаються про реформу державного управління безпосередньо від автора закону "Про державну службу"
На відкритій лекції Ігоря Коліушка студенти дізнаються про реформу державного управління безпосередньо від автора закону “Про державну службу”

Ігор Коліушко є експертом з публічного права, автором та співавтором близько 40 законопроектів, розповідав про проблеми публічної адміністрації у практичній площині, посилаючись на реальні прецеденти.

Три роки децентралізації: підсумки та виклики

«Коли усі громади завершать об’єднання?» – таким питанням зустріли 19 грудня студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету запрошеного експерта Юрія Ганущака, автора законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету, державних закупівель, експерта з питань децентралізації Реанімаційного Пакету Реформ.

Юрій Ганущак спілкується зі студентами факультету історії політології та міжнародних відносин про перспективи та виклики у реалізації процесу децентралізації
Юрій Ганущак спілкується зі студентами факультету історії політології та міжнародних відносин про перспективи та виклики у реалізації процесу децентралізації

«Україна має всі шанси скористатися так званим «тунельним ефектом» – тобто не вивчати «на своїй шкурі» усі помилки, які свого часу пройшла Європа, а минути  їх доволі легко, певним чином наздогнати попередників і досягти результату набагато швидше», – переконаний Юрій Ганущак.

Гасло експерта, яке студенти взяли на озброєння – «ми приречені на успіх», послуговуючись ним вони активно дискутували про нюанси процесу децентралізації.

У 2018 році Лабораторія демократичних трансформації продовжить запрошувати провідних реформаторів для спілкування зі студентами Буковини. Вже на початку року ми торкнемося тематики енергетичних реформ та енергонезалежності, створення суспільного мовлення та медіа-реформ, реформування системи освіти, а також боротьби з корупцією.

Анонс: Семінар “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”

22 листопада о 12:00 в приміщенні Чернівецької ОДА Лабораторія демократичних трансформацій організовує семінар для державних службовців та ЗМІ “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”.

На початку листопада Верховна Рада несподівано, без належної процедури розгляду і обговорення, ухвалила законопроект №7126 “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної служби”. Цим законом вносяться зміни в закони про місцеві державні адміністрації і державну службу, якими голови обласних і районних держадміністрацій та їхні заступники виводяться з категорії держслужбовців. При цьому, позбавляючи визначеного правового статусу, законодавці не наділили їх якимсь іншим статусом, створивши ситуацію правової невизначеності.

Щоб розібратись у ситуації запрошуємо до дискусії з наступних питань:

  • Реформа державної служби та держуправління: як далеко ми пройшли з 2014 року?
  • Нові правила призначення керівників місцевих державних адміністрацій: скасування реформи держслужби?
  • Що треба змінити, щоб виправити баланс між гілками влади в державі?
  • Кадрова реформа Уряду: як працюватимуть реформовані міністерства і як це стосується регіонів?

Запрошений експерт: Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ. Експерт з публічного права, автор та співавтор близько 40 законопроектів. Викладач кафедри державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

Коліушко: Головною проблемою Конституції України є її невиконання

Конституція України, ухвалена у 1996 році, – велике досягнення українського народу. Завдяки прийнятому 20 років тому Головному закону держави, з’явилася можливість стабілізувати Українську державу та закласти певний фундамент побудови українського законодавства в цілому. Натомість головною проблемою Конституції України і дотепер залишається її невиконання.

Таку думку висловив юрист, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

«Без сумніву, Конституція Україна відіграла позитивну роль у будові фундаменту правової системи держави. Звісно, вже згодом українські правники виявили певні недоліки Головного закону. Передовсім, це невиконання Конституції, що і дотепер залишається найгострішою проблемою», – зазначив Ігор Коліушко.

Саме тому, вважає експерт, українські правознавці мають щодня працювати над питаннями Конституції та попереджати конституційну кризу в державі.

Потрібно пам’ятати і про те, що шанс внести зміни до Конституції виникає не щодня. Так зване «вікно можливостей» відкривається дуже рідко і на нетривалий час.

«Українське суспільство має постійно пропонувати та продукувати конституційні зміни. Адже коли з’являтиметься можливість, ці пропозиції одразу ж потрібно озвучувати. Тільки за таких умов Конституція дійсно буде народною і виконуватиметься беззаперечно», – додав експерт.

Однак інструментами зміни Конституції потрібно користуватися особливо обережно. Оскільки, наприклад, загальнонаціональний референдум може бути як проявом демократії, так й способом встановлення диктатури.

«Усе залежить від того, хто, що, і в який спосіб виносить на референдум. Якщо, наприклад, президент підлаштовує під себе проект нової Конституції і потім намагається його ухвалити через референдум, то це є класичним прикладом прояву диктатури», – зазначив Ігор Коліушко.

Так, за існування незалежної України, усі без винятку президенти держави протягом 20 років створювали й створюють підконтрольні собі органи, щоб мати можливість впливати на зміни до Конституції.

Однак, дорадчий орган Президента не має для цього жодних прав. Тільки конституанта – орган, який повинна створити громадськість, має повноваження та покликаний підготувати проект нової Конституції.

Джерело: ZIK.