Архів позначки: суспільне мовлення

Зураб Аласанія обраний головою правління Суспільного мовлення

Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України завершила конкурс на посаду голови правління Суспільного мовлення. Переможцем конкурсу став Зураб Аласанія. За нього віддали голоси 10 членів Наглядової Ради.

У консурсі взяли участь 8 кандидатів: Зураб Аласанія, Роман Вибрановський, Юрій Дараган, Олександр Зирін, Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олег Наливайко та Марек Сієрант.

Відповідно до регламенту, голосування відбувалося у два тури. У першому турі по 8 голосів отримали Зураб Аласанія і Олег Наливайко, ще 1 голос отримав Роман Вибрановський. Оскільки ніхто з кандидатів не набрав 9 голосів, які дозволяють перемогти у першому турі, був проведений другий тур. У ньому Зураб Аласанія отримав 10 голосів (при 7 голосах “проти”) в той час як Олег Наливайко – 7 голосів (при 10 голосах “проти”).

Голосуванню передувало заслуховування 20-хвилинних презентацій кожного з кандидатів, після чого члени Наглядової ради ставили запитання претендентам.

Секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський пікреслив, що обрання гідного голови правління Суспільного мовлення, поза сумнівом, є історичним кроком, який Наглядова рада зробила всупереч прогнозам про «зрив» конкурсу.

У інтерв’ю Громадському радіо Зураб Аласанія повідомив, кому на НСТУ він довірить контент, радіо та нові медіа.

Новий керівник запропонує Дарії Юровській посаду директора дирекції програм. «Це надважлива справа, якою я займатися не буду, бо це контент. Вона зараз завершує всі справи, вже знаючи, що я їй запропоную», — сказав пан Аласанія.

Пан Аласанія запропонує посаду генерального продюсера радіо Дмитру Хоркіну. «Це молода людина, крута, яка має добрі відносини з усім колективом і ззовні, і з середини», — додав Аласанія.

За словами Зураба Аласанії, він запросить у свою команду Миколу Ковальчука, якого не багато людей в медіа-сфері знає. Під час конкурсу на голову правління НСТУ, 10 квітня, Зураб Аласанія сказав, що людина, яка робила його презентацію, буде маркетинговим директором. «Це не просто людина, яка робила мою презентацію. Це людина, яка в курсі всього. Зробила канал UA:музика. Він напоготові, ніхто його ще не знає. Ми можемо продемонструвати, як можна працювати в мережі», — додав новий керівник.

Раніше Зураб Аласанія назвав шістьох членів правління, яких він збирається подати на призначення до Наглядової ради:

  • Роман Вінтонів (відповідатиме за суспільно-політичний напрям контенту);
  • Микола Чернотицький (проводитиме реформу регіональної структури Суспільного мовника);
  • Інна Гребенюк (відповідатиме за правове забезпечення змін);
  • Юрій Макаров (куруватиме просвітницький напрям контенту);
  • Саша Кольцова (відповідатиме за розважальний напрям контенту;
  • фінансист, ім’я якого поки що не називає. Відомо, що цей фінансист наразі є виконавчим директором комерційного банку, працював в «Ощадбанку».

Зі стратегією розвитку суспільного мовлення, запропонованою Зурабом Аласанією, можна ознайомитися тут.

Суспільне мовлення шукає керівника: документи приймають до 16 березня

До 16 березня 2017 року триває прийом документів у конкурсі на зайняття вакантної посади Голови правління ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”.

Конкурс оголосила Наглядова рада НСТУ, переможець стане відомий не пізніше 13 квітня. Після цього, протягом місяця, Наглядова рада призначить шістьох членів правління компанії за поданням Голови правління НСТУ. Посадовий оклад Голови правління складе 76800 грн., крім цього Наглядова рада може приймати рішення про надбавки, доплати та премії.

Окрім біографічної довідки, документів про наявність вищої освіти та п’ятирічного керівного досвіду роботи в медіа-галузі, претендент має заповнити електронну декларацію, а також надати власну стратегію розвитку Суспільного мовлення, відповідно до вимог конкурсу.

Як зазначив секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський, вперше в історії незалежної України жоден державний орган не призначатиме керівника телерадіокомпанії, що знаходиться у власності держави: “Усі претенденти на посаду пройдуть через конкурсну процедуру, оцінювати їх будуть члени Наглядової ради, до якої входять представники від громадських об’єднань, а також від парламентських фракцій і груп”.

Документи з інформацією щодо конкурсу на зайняття вакантної посади голови правління ПАТ НСТУ:

Документи з інформацією про фінансово-економічний стан компанії:

Відповідно до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні” голова та члени Правління НСТУ обираються на 4 роки. Голова Правління НСТУ не може бути обраним більше ніж на 2 строки поспіль.

Переможець конкурсу не матиме права працювати, бути представником, прямо чи опосередковано володіти часткою в статутному капіталі телерадіоорганізацій або юридичних осіб, що виконують будь-яку оплачувану роботу для телерадіоорганізацій.

Крім того, переможець конкурсу не зможе займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, суміщати посаду із посадою народного депутата, держслужбовця чи військовослужбовця, працівника іншого державного підприємства чи штатною роботою в політичній партії.

Вадим Міський обраний секретарем Наглядової ради Суспільного мовлення

22 лютого 2017 року на засіданні членів наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія» було обрано заступника голови та секретаря Наглядової ради НСТУ, що дозволило сформувати повний склад органу.

Так, на посаду Секретаря Наглядової ради Суспільного мовлення обраний Вадим Міський. За нього проголосували 11 членів наглядової ради НСТУ. Посаду Заступника голови Наглядової ради обійняла Світлана Остапа. За неї проголосували 10 членів наглядової ради НСТУ. Раніше дев’ятьма голосами Тетяна Лебедєва була обрана Головою Наглядової ради.

Вадим Міський був висунутий до наглядової ради громадською організацією «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та низкою молодіжних громадських організацій. Нині очолює відділ адвокації Реанімаційного Пакету Реформ. Він був обраний до складу Наглядової ради серед представників громадських організацій, що діють у сфері захисту інтересів дітей та молоді.

Світлана Остапа є заступницею шеф-редактора ГО «Детектор медіа», заслуженою журналісткою України, членкинею громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики; член громадської ради при Держкомтелерадіо, член Комісії з журналістської етики. Її було номіновано до Наглядової ради фракцією “Об’єднання “Самопоміч”.

Тетяна Лебедєва – почесний президент Незалежної асоціації телерадіомовників, екс-член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Вона увійшла до складу наглядової ради НСТУ від громадських об`єднань та асоціацій у сфері журналістики.

Нагадаємо, до 16 березня триває термін подання документів у рамках Конкурсу на посаду Голови правління ПАТ НСТУ. Конкурс проводить Наглядова Рада Суспільного мовника. З деталями, що стосуються проведення конкурсу можна ознайомитися за посиланням.


Довідково: Наглядова рада НСТУ сформована відповідно до Закону України “Про суспільне телебачення та радіомовлення України”, здійснює свої повноваження з моменту державної реєстрації НСТУ – 19 січня 2017 року. До складу Наглядової ради увійшли представники громадськості і депутатських фракцій та груп Верховної Ради України.

Від громадських об’єднань та асоціацій членами наглядової ради були обрані: Володимир Бринзак – у сфері фізичного виховання та спорту, Євген Глібовицький – у творчій сфері, Дарія Карякіна – у сфері забезпечення прав національних меншин, Тетяна Лебедєва – у сфері журналістики, Вадим Міський – у сфері захисту інтересів дітей та молоді, Олексій Панич – у сфері освіти та науки, Віктор Таран – у сфері місцевого самоврядування, Тарас Шевченко – у правозахисній сфері, Наталя Скрипка – у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Від депутатських фракції та груп членами наглядової ради НСТУ стали Тарас Аврахов (депутатська група «Воля народу»), В’ячеслав Козак (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Лаврентій Малазонія (депутатська фракція політичної партії «Опозиційний блок»), Світлана Остапа (депутатська фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»), Віталій Портников (депутатська фракція політичної партії «Народний фронт»), Сергій Таран (депутатська фракція партії «Блок Петра Порошенка»), Ігор Хохич (депутатська група «Відродження»), Володимир Яворівський (депутатська фракція політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).

Як створити успішне суспільне мовлення: досвід Литви

Уявіть ситуацію: суспільне мовлення в Україні вдалося. Суспільні теле- та радіоканали повернулися до першої п’ятірки в рейтингів, українці отримують не лише чесні новини, а й якісний культурний, дитячий та інший медіапродукт. Головне, мовнику довіряють, адже політична джинса там неприпустима.

Уявили? А це – не утопія. Це цілком реальна трансформація пострадянського державного мовника. Така, наприклад, відбулася в Литві, і для цього знадобився не один десяток років.

Українське суспільне мовлення тільки народжується, і хоча розміри території Литви та України відрізняються, як і кількість державних мовників, на базі яких утворюється суспільне, яскравий литовський досвід реформування може і повинен бути застосований при утворенні та перших кроках Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Нещодавно Рада Європи організувала візит наглядової ради українського суспільного мовника до Вільнюса, аби з’ясувати, що і як вдалося змінити на Литовському національному радіо та телебаченні – LRT.

Від дев’яностих до сьогодні: литовська версія

На початку дев’яностих литовське державне мовлення транслювалося на одному теле- та двох радіоканалах, які обслуговували близько 2,5 тисяч співробітників. Ухвалення 1996-го року закону про суспільне мовлення передбачало низку трансформацій. Насамперед, відмежування політичного впливу від програмної політики каналів. Потім було кілька хвиль скорочення штату, а виробництво усіх неінформаційних програм віддали на аутсорсинг. Проте вже незабаром кількість каналів суспільного мовлення зросла, а аудиторія LRT і досі залишається однією з найбільших в Литві.

Трохи цифр на підтвердження: через двадцять років після реформування до складу литовського суспільного мовника, LRT, входить по три радіо- та телеканали, а також інтернет-портал. Їх обслуговують 550 працівників, з яких близько 100 – адміністративний персонал. Вимірювання аудиторії фіксують частку суспільно-політичного телеканалу на рівні 9% – це третя позиція в загальнонаціональному рейтингу. Головний канал радіо коливається між першим і другим місцем у рейтингу, і має частку не менше 20%. За даними соціологічного дослідження Baltijos Turimai, що проводилося в грудні 2015 року, 79% громадян довіряє програмам LRT, найбільше цінуючи такі риси як підвищення рівня культури, освіту глядача й слухача, надійність та об’єктивність.

За словами працівників LRT, закон додав незалежності: давати вказівки телебаченню стало «поганим тоном» для політиків. Але, звісно, закон – не панацея. Багато чого залежить від політичної культури і традицій. Бо й усунення державних органів від кадрових призначень вирішує проблему лише наполовину: тиск може здійснюватися і через зменшення обсягів фінансування.

Екстраполяція на українську сітку

За словами литовців, політики в роботу мовника не втручаються. Втім, кожен уряд та парламентська коаліція закидають LRT надмірну опозиційність, а кожна опозиція – навпаки, надмірну провладність. Гендиректор суспільного мовника Литви Аудрюс Сяурусявічус переконаний, що це є визнанням незалежності програмної політики.

Генерального директора мовника обирає на відкритому конкурсі наглядова рада із дванадцяти членів. Склад наглядової ради такий:

  • чотирьох членів терміном на шість років призначає президент;
  • чотирьох членів терміном на чотири роки призначає Сейм, причому два члени мають бути делеговані опозицією;
  • чотирьох членів терміном на два роки призначають Рада з питань науки, Рада з питань освіти, Асоціація творчих спілок та Конференція литовських католицьких єпископів.

В українських реаліях, очевидно, такий спосіб формування наглядової ради призвів би до встановлення контролю над мовником з боку влади, адже квота президента та парламентської коаліції складає половину членів. В Литві склався цікавий запобіжник від такого впливу – президент призначає членів наглядової ради, зазвичай, наприкінці своєї каденції. Крім того, члена наглядової ради неможливо відкликати чи усунути з посади – аналогічна норма присутня і в українському законі.

Спосіб формування наглядової ради має гарантувати дві речі: її легітимність в очах суспільства та працездатність. З обома завданнями литовці впоралися. В Україні, з огляду на тотальну недовіру до політичного істеблішменту, було мудрим рішенням зафіксувати більшість складу наглядової ради суспільного мовника від громадських організацій, і меншість – від парламентських фракцій та груп.

Повноваження наглядової ради литовського суспільного мовника ширші, аніж в українського. Зокрема, наглядова рада LRT визначає кількість каналів і порядок їх використання, щорічно затверджує структуру та обсяг програм, а також затверджує результати конкурсу на виробництво програм, хоча вона не затверджує зарплатної сітки всіх співробітників. Робота членів наглядової ради LRT є оплачуваною, на відміну від їхніх українських колег.

Програми для телебачення відбирають на відкритому конкурсі, радіо виробляє продукт самостійно

Окрім суспільно-політичного телеканалу LRT Televizija, є ще два: Kultura та Lituanica. Концепція останнього – це телебачення литовською для литовців, що живуть закордоном. На відміну від традиційного іномовлення передачі ведуться державною мовою.

Серцем суспільно-політичного каналу телебачення є новини – інформаційне мовлення. Власне, серед працівників телебачення у штат оформлені лише працівники новин, щодня вони виробляють 7–8 годин інформаційного продукту, включно з тринадцятьма випусками новин. Ранкове інформаційне шоу Доброго ранку, Литва! є найпопулярнішою ранковою програмою в країні. Незважаючи на малі розміри країни, суспільний мовник має п’ять кореспондентських пунктів у литовських містах.

В новинах віддають перевагу суспільно-важливим темам у порівнянні із популярними чи видовищними. Журналісти, що вмотивовані робити незамовні новини йдуть працювати саме сюди, розповідає Аудрюс Матоніс, який керує теленовинами. «Я можу з легкістю підняти канал до першої сходинки в рейтингу, я знаю як це робиться – каже він, – але тоді новини не відповідатимуть формату суспільного мовлення. Втім, це не означає що в новинах LRT відсутній, до прикладу, кримінал: його показують, але лише в разі суспільного резонансу».

Усі решта телепрограм LRT щорічно відбирає на відкритому конкурсі. Конкурс оголошують у січні, на нього автори та продакшни подають свої ідеї програм та кошториси на їх втілення. У квітні стають відомими результати конкурсу, їх затверджує наглядова рада. LRT укладає угоди із продакшнами та фінансує розробку програм. Частина програм може вироблятися на базі LRT, тоді із залученими авторами програми укладають особисті контракти. У вересні ж розпочинається програмний сезон, який триває до травня. Проекти, які вже виходили в попередніх сезонах, все одно повинні подаватися на щорічний загальний конкурс.

Що цікаво, суттєве скорочення персоналу не призвело до безробіття, а навпаки дало поштовх телевізійникам створювати свої продакшн-студії. Більшість екс-працівників і досі успішно співпрацюють з LRT, беручи участь у конкурсі програм.

На запитання чи багато у сітці мовлення ток-шоу, директор телепрограм Вікторас Снарскіс реагує усмішкою та відповідає: «Це не наш формат».

Радіо ж не замовляє програми у сторонніх продакшнів. На думку директора радіопрограм Гуоди Літваітьєне, це нерентабельно через нерозвинений ринок радіопродакшнів. Тож усі радіопрограми виробляються на базі LRT штатними працівниками, або ж залученими за контрактом. Радіопередачі виходять також і для національних меншин – російської, української, білоруської, польської та єврейської, в тому числі й мовами цих меншин.

Хто платить, той замовляє ефіри: головне, щоб платили стабільно

Довгий час обсяг фінансування литовського суспільного мовника не регламентувався законом. Гендиректор мовника розповідає, що кожного року під час розгляду держбюджету доводилося жити в Сеймі, щоб відвойовувати своє. Хитка ситуація в сфері фінансування не влаштовувала LRT, тому було вкрай необхідно встановити певні зобов’язання держави щодо фінансування мовника.

Дискусія завершилася прийняттям у 2014 році змін до закону, якими встановили, що обсяг коштів платників податків, які спрямовуються на потреби суспільного мовлення, складає 1,5% від фактичного надходження до державного та місцевих бюджетів сум податку з доходів фізичних осіб та 1,3% доходів від акцизного податку. Цими ж змінами до закону була заборонена реклама на теле- та радіоканалах LRT. Відсотки податків були розраховані на основі середніх обсягів фактичного бюджету компанії за попередні роки – аналогічно, як і норма про 0,2% від загального фонду видатків держбюджету, записана в українському законі про суспільне мовлення

За даними річних звітів LRT у 2009–2014 році, утримання компанії щороку коштувало близько 20,3 млн євро, з яких в середньому 12,2 млн євро надходили з державного бюджету, решта – переважно з реклами. Із набуттям чинності законом у 2015 році доходи мовника склали 25 млн євро, з яких 24,3 млн – надійшли з державного бюджету. У 2016 році бюджет зріс до 35 млн євро, у 2017 очікується зростання до 38 млн євро. До речі, вже в перший рік стабільного державного фінансування у модернізацію обладнання вдалося вкласти майже шість мільйонів євро.

За словами керівництва компанії, зміни до закону суттєво посилили незалежність суспільного мовлення: визначення обсягів бюджетного фінансування тепер відбувається автоматично, і не потребує додаткового лобіювання в стінах Сейму.

Українські перспективи

Через двадцять років після проведення реформи у Литві ніхто не шкодує про це. хоча на початкових етапах невдоволені були. Це означає, що реформа можлива, і Україна рухається у правильному напрямку.

Український суспільний мовник на момент утворення матиме одну суттєву відмінність від литовського – мережу регіональних філій. Якщо досвід зі скороченням персоналу шляхом відмови від власного виробництва певних програм та виведення зі штату працівників неінформаційних програм можна застосувати до центральних теле- та радіоканалів, подальша модель роботи в регіонах потребує окремої фундаментальної дискусії.

Перехід від нескінченних ток-шоу в телеефірі до більш цікавих форм подання інформації – серйозний виклик для UA:Першого. За умови належного, передбаченого законом, фінансування, Національна суспільна телерадіокомпанія має використати досвід замовлення програм у сторонніх продакшнів. Принаймні, доки власні кадрові та технічні можливості не дозволяють виробляти якісний та цікавий продукт.

Завдяки високій частці аудиторії, яку LRT на самому початку трансформації успадкував від монопольного державного мовлення, вдавалося заробляти на рекламі до 40% бюджету. НСТУ дістануться у спадок значно менш популярні канали, які в перші роки значних коштів на рекламі не зароблять.

На жаль, в українських органів влади поки не достатньо політичної волі, щоб дотримуватися встановлених законом обсягів фінансування. Після довгих баталій проект державного бюджету на 2017 рік передбачає на 300 млн грн менше, ніж того вимагає закон про суспільне телебачення і радіомовлення.

Тому стабільність і належні обсяги державного фінансування залишаються головним викликом реформи. Без відповіді на нього не вдасться ані оновити техніку, ані залучити нові кадри, ані отримати альтернативу замовному медіапродукту, котрим рясніють українські ЗМІ.

Вадим Міський для видання “Новое время”

Радіо й телебачення у час війни та реформ: тренінг для журналістів

Тренінг “Радіо й телебачення у часи війни та системних реформ” на Чернівецькому обласному телебаченні та радіо провели член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Вадим Міський та радіоведучий, автор проекту “Донбас-ua” на Першому каналі Українського радіо Дмитро Хоркін.

Організатором тренінгу виступила Лабораторія демократичних трансформацій.

trn1

Під час майстер-класу Дмитро Хоркін розповів про виникнення ідеї проекту «ДонбасUA», у рамках якого вже протягом півтора року порушує найгостріші проблеми, пов’язані з тимчасово окупованими територіями України, внутрішньо-переміщеними особами та їх правами, виборами на звільненому Донбасі, інтеграцію вимушених переселенців у нові громади та інші. Серед головних факторів, які роблять проект успішним та рейтинговим Дмитро Хоркін виокремлює такі:

  1. Розповідати про права людей та можливості їх захисту на конкретних життєвих історіях;
  2. Показувати вихід, а не лише озвучувати проблеми;
  3. Надихати людей та відновлювати суспільну довіру, демонструючи успішні підприємницькі, громадські, культурні ініціативи вимушених переселенців та досліджувати разом зі слухачами передумови їх успіху.

trn4

– Навіть в такому негативі, як війна, криза, напівуспішні реформи, глядачеві потрібно показувати вихід, демонструвати історії українців, які надихають, а не спонукають після перегляду ефіру вистрибувати з вікна, – зауважив тренер.

Член Наглядової ради Суспільного мовника, координатор експертних груп РПР Вадим Міський звернув увагу журналістів каналу «Буковина» на те, що Суспільне радіо і телебачення має задавати стандарт достовірності та збалансованості контенту, зміцнювати суспільну довіру. Проте важливо не забувати і про форму подачі матеріалів: мати якісне технічне забезпечення, привабливих та грамотних ведучих, порушувати гострі суспільно-важливі теми, забезпечувати ефективний промоушн програм і проектів. Цікава, не бюрократична форма подачі контенту – один із викликів для обласних мовників на шляху до інтеграції в Суспільне. Лише завоювавши увагу глядача й слухача суспільний мовник стане впливовим і буде здатен змінити навколишній медіапростір.

Багато запитань учасників викликала ситуація навколо стану утворення НСТУ, затримки цього процесу з боку ДП «Укртелефільм», а також чутки про можливе скорочення працівників.

trn5

«На телебаченні й радіо, як і в театрі, за Станіславським, постійну роботу може мати тільки охоронець, – розповідає Дмитро Хоркін, підкреслюючи важливість запровадження короткострокових контрактів для творчих працівників суспільного мовника. – Журналіст має постійно перебувати в пошуку нових ідей, нових проектів, в яких завжди будуть зацікавлені і медіаменеджери, і, власне, глядачі».

«Хоча тимчасовий стан переходу від мережі державних каналів у Національну суспільну телерадіокомпанію України затягнувся, для творчих працівників – це час для самовдосконалення, генерування нових ідей, – розповідає Вадим Міський. – Дбайте про свою конкурентоздатність, відвідуйте тренінги, пильнуйте за дотриманням журналістських стандартів у своїх матеріалах, запозичуйте цікаві ідеї у суспільних мовників інших країн, – і тоді медіа менеджер змагатиметься за вас, а можливі скорочення не загрожуватимуть вашій медійній кар’єрі».

«У медіа є серйозний дисбаланс на користь “провалів”, “прорахунків” та “затримок” у реформах, натомість про успіхи говорять вкрай рідко», – зауважив Вадим Міський, і закликав при підготовці журналістських матеріалів не припускатися розповсюдженої помилки. «Українські журналісти навчилися робити чудові розслідування, які спонукають держсектор до відкритості, а громадян до ретельного дослідження політиків і чиновників. Проте, не всі навколо корумповані й неефективні: є чиновники-герої, які стають агентами змін у своїх сферах, є історії успіху, ефективності та підзвітності у органах влади, місцевому самоврядуванні. Ці історії теж заслуговують на висвітлення, і можуть надихнути глядачів не опускати рук у час нестабільності, й починати зміни із себе», – сказав він.

trn6

Експерти зауважили, що висвітлюючи реформи, варто ретельно досліджувати предмет, зважати на загальний обсяг реформаційних завдань, які стоять перед державою у тій чи іншій сфері, послуговуватися коментарями фахівців, які глибоко розуміються на предметі реформи. В ефірі критично не вистачає передач, які б пояснювали як користуватися можливостями, які відкривають реформи. Суспільне мовлення має шанси з успіхом заповнити цю важливу нішу.

Для підвищення обізнаності журналістів та медіа-споживачів Чернівецької області про найважливіші реформи, «Лабораторія демократичних трансформацій» за підтримки «Інтерн’юз-Україна» розпочала проект «Реформи зблизька», який дозволить буковинським журналістам зустрітися та поспілкуватися із експертами, які безпосередньо впливають на зміни у сферах місцевого самоврядування та децентралізації, податкових регулювань, енергоефективності та енергонезалежності, боротьби з корупцією та прозорості фінансів, конституційних змін, і використати отримані знання для підготовки якісних матеріалів.

Вадим Міський обраний членом наглядової ради Суспільного мовника

23 жовтня на конференції з обрання члена Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України у сфері захисту інтересів дітей та молоді був обраний Вадим Міський, координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ, висунутий ГО «Transparency International Україна» та рядом молодіжних організацій.

Вадима Міського підтримали ряд організацій, що працюють із молоддю – ВГО «Молодий народний рух», ВМГО «Всеукраїнська асамблея молоді», ВМГО «Об’єднання «Європейська молодь України», ГО «Ліга інтернів», ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», ГО «Українська мережа енергетичних інновацій «Грінкубатор», ВМГО «Батьківщина молода», МО «Пласт – Національна cкаутська організація України», Центр політичних досліджень, Чернівецька обласна громадська організація «Захист».

Всього, 19 громадських організацій у сфері захисту інтересів дітей та молоді висунули шістьох кандидатів. Шляхом таємного рейтингового голосування членом наглядової ради був обраний Вадим Міський.

Високі зарплати і короткострокові контракти для творчих працівників НСТУ

У своєму виступі Вадим Міський звернув увагу на величезну відповідальність громадського сектора за створення НСТУ, адже більшість у наглядовій раді буде саме від представників громадських організацій, а не політичних сил. За створення, запуск та незалежне функціонування Суспільного відповідатимуть люди, яких делегувало суспільство.

Пан Міський також наголосив на важливості високих зарплат і короткострокових контрактів для творчих працівників: «Великі зарплати – це, звісно, наріжний камінь, але не вони вирішують усе. Потрібен грамотний підхід до найму працівників. Працівники творчих спеціальностей, на мій погляд, повинні обиратися саме на короткострокову проектну діяльність. Проект має пройти незалежний професійний відбір, за результатом проекту на короткий строк має підписуватись контракт. З високою зарплатою, але на короткий строк. Тоді людина вмотивована якнайкраще реалізувати свій проект. Якщо ми не зробимо високі зарплати і короткострокові контракти, ми ризикуємо повторити приклад державних мовників, які мали репутацію відстійника ідей».

Нагадаємо, процес обрання наглядової ради Суспільного мовника розпочався восени 2014 року, коли вперше було оголошено про прийом заяв від громадських об’єднань та асоціацій. Після внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» в березні 2015 року процес проведення конференцій було відтерміновано і повторно оголошено про прийом заяв у липні. У зв’язку зі зміною статусу громадських організацій право брати участь в обранні наглядового органу НСТУ отримала значно більша кількість об’єднань. Також було розширено сфери їх діяльності – додано сферу захисту прав національних меншин.

Вадим Міський суспільне мовлення