Архів позначки: реформи

Анонс

Анонс: Семінар “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”

22 листопада о 12:00 в приміщенні Чернівецької ОДА Лабораторія демократичних трансформацій організовує семінар для державних службовців та ЗМІ “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”.

На початку листопада Верховна Рада несподівано, без належної процедури розгляду і обговорення, ухвалила законопроект №7126 “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної служби”. Цим законом вносяться зміни в закони про місцеві державні адміністрації і державну службу, якими голови обласних і районних держадміністрацій та їхні заступники виводяться з категорії держслужбовців. При цьому, позбавляючи визначеного правового статусу, законодавці не наділили їх якимсь іншим статусом, створивши ситуацію правової невизначеності.

Щоб розібратись у ситуації запрошуємо до дискусії з наступних питань:

  • Реформа державної служби та держуправління: як далеко ми пройшли з 2014 року?
  • Нові правила призначення керівників місцевих державних адміністрацій: скасування реформи держслужби?
  • Що треба змінити, щоб виправити баланс між гілками влади в державі?
  • Кадрова реформа Уряду: як працюватимуть реформовані міністерства і як це стосується регіонів?

Запрошений експерт: Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ. Експерт з публічного права, автор та співавтор близько 40 законопроектів. Викладач кафедри державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

Анонс,Новини

Анонс прес-клубу: “Новий Верховний Суд: як вийти із глухого кута недоброчесності?”

Зображення

2 тижні тому Вища рада правосуддя передала Президентові для призначення суддями нового Верховного Суду список зі 111 кандидатів. Серед них, за висновками Громадської Ради Доброчесності опинилося 25 недоброчесних канидидатів, які брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, виносили політично вмотивовані рішення, грубо порушували права людини та/або рішення Європейського суду з прав людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків.

На черговому прес-клубі ми поспілкумося про підсумки конкурсу до Верховного Суду, обговоримо можливі шляхи порятунку доброчесності нового органу, а також окреслимо подальші перспективи судової реформи із доктором юридичних наук Михайлом ЖЕРНАКОВИМ, експертом Реанімаційного Пакету Реформ, членом Громадської ради доброчесноті та керівником Фундації ДеЮре.

Додаткову інформацію про перебіг конкурсу до Верховного Суду читайте у матеріалі: https://goo.gl/xHMTdi.

Де? Медіа-центр Belle Vue (вул.Кобилянської, 2, другий поверх)

Коли? 12.10.2017 (четвер) з 14.00 по 15.00

 

Новини

Якими інструментами можна моніторити публічні дані та бюджети в Україні?

Зображення

За підскумками прес-клубу «Чи потрібні відкриті дані чернівчанам? Нові інструменти контролю громадськості за бюджетними коштами» пропонуємо вашій увазі короткий перелік різноманітних реєстрів та баз даних, завдяки яким маєте змогу контролювати публічні фінанси, державне майно, політиків та багато-багато іншого. 

  1. Електронна система публічних закупівель ProZorro – стане у нагоді підприємцям, активістам та журналістам для дослідження закупівель державними органами та органами місцевого самоврядування.
  2. Єдиний державний веб-портал відкритих даних – відслідкуєте актуальну інформацію про державу, екологію, економіку, транспорт, юстицію, фінанси, стандарти, соціальний захист, сільське господарство, податки, охорону здоров’я, освіту та культуру, молодь та спорт, землю в Україні.
  3. Громадська антикорупційна експертиза результатів державних тендерів в Україні Антикорупційний монітор – маєте змогу ознайомитись з тендерними закупівлями та дослідити їх за формалізованими ознаками якості, які пропонують розробники ресурсу.
  4. Публічна кадастрова мапа України – дізнаєтесь хто є власником сусідньої земельної ділянки.
  5. Єдиний веб-портал використання публічних коштів E-DATA – прослідкуєте всі фінансові трансакції держави.
  6. ProZorro продажі – дізнаєтесь хто купляє або орендує державне майно. Ви також маєте змогу взяти участь у аукціонах!
  7. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – вся інформація про підприємства: хто власник, коли і де зареєстроване, основні види діяльності.
  8. Єдиний реєстр судових рішень – актуальна інформація про судові справи в Україні саме тут!
  9. Буковинські гешефти – цікавлять статки державних службовців чи депутатів на Буковині? Можливо бізнес-зв’язки? Саме тут є подібна інформація!
  10. Посіпаки – реєстр помічників депутатів Верховної Ради України.
  11. Все про депутатів Верховної ради України.
  12. Політична пам’ять – онлайн-інфраструктура для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.
  13. Фонд державного майна – дає можливість відслідкувати об‘єкти оренди та приватизації державного майна, відкриває реєстр діючих договорів оренди, та перелік договорів оренди державного майна, укладених Фондом та його регіональними відділеннями.                                                                                                                                                                                                                      А щоб не пропустити наступні наші заходи, слідкуйте за оновленнями нашої організації на сайті «Лабораторії демократичних трансформацій» та на офіційній сторінці у мережі Facebook. А також на сторінках партнерів: Чернівецьке громадське ТБ Info Key, facebook-сторінка INFO KEY.

Нагадаємо, Лабораторія демократичних трансформацій розпочала нову хвилю ознайомлення буковинців з ходом реформ в Україні. 27 вересня спілкувалися про відкриті дані та інструменти контролю громадськості за бюджетними коштами. Головними спікерами першого прес-клубу стали: Володимир Тарнай – представник Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», Тетяна Лебухорська – провідний фахівець з е-врядування та відкритих даних Чернівецької міської ради та Микола Проданюк – координатор Центру Компетенції ProZorro в Чернівецькій області.

Новини

Зураб Аласанія обраний головою правління Суспільного мовлення

Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України завершила конкурс на посаду голови правління Суспільного мовлення. Переможцем конкурсу став Зураб Аласанія. За нього віддали голоси 10 членів Наглядової Ради.

У консурсі взяли участь 8 кандидатів: Зураб Аласанія, Роман Вибрановський, Юрій Дараган, Олександр Зирін, Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олег Наливайко та Марек Сієрант.

Відповідно до регламенту, голосування відбувалося у два тури. У першому турі по 8 голосів отримали Зураб Аласанія і Олег Наливайко, ще 1 голос отримав Роман Вибрановський. Оскільки ніхто з кандидатів не набрав 9 голосів, які дозволяють перемогти у першому турі, був проведений другий тур. У ньому Зураб Аласанія отримав 10 голосів (при 7 голосах “проти”) в той час як Олег Наливайко – 7 голосів (при 10 голосах “проти”).

Голосуванню передувало заслуховування 20-хвилинних презентацій кожного з кандидатів, після чого члени Наглядової ради ставили запитання претендентам.

Секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський пікреслив, що обрання гідного голови правління Суспільного мовлення, поза сумнівом, є історичним кроком, який Наглядова рада зробила всупереч прогнозам про «зрив» конкурсу.

У інтерв’ю Громадському радіо Зураб Аласанія повідомив, кому на НСТУ він довірить контент, радіо та нові медіа.

Новий керівник запропонує Дарії Юровській посаду директора дирекції програм. «Це надважлива справа, якою я займатися не буду, бо це контент. Вона зараз завершує всі справи, вже знаючи, що я їй запропоную», — сказав пан Аласанія.

Пан Аласанія запропонує посаду генерального продюсера радіо Дмитру Хоркіну. «Це молода людина, крута, яка має добрі відносини з усім колективом і ззовні, і з середини», — додав Аласанія.

За словами Зураба Аласанії, він запросить у свою команду Миколу Ковальчука, якого не багато людей в медіа-сфері знає. Під час конкурсу на голову правління НСТУ, 10 квітня, Зураб Аласанія сказав, що людина, яка робила його презентацію, буде маркетинговим директором. «Це не просто людина, яка робила мою презентацію. Це людина, яка в курсі всього. Зробила канал UA:музика. Він напоготові, ніхто його ще не знає. Ми можемо продемонструвати, як можна працювати в мережі», — додав новий керівник.

Раніше Зураб Аласанія назвав шістьох членів правління, яких він збирається подати на призначення до Наглядової ради:

  • Роман Вінтонів (відповідатиме за суспільно-політичний напрям контенту);
  • Микола Чернотицький (проводитиме реформу регіональної структури Суспільного мовника);
  • Інна Гребенюк (відповідатиме за правове забезпечення змін);
  • Юрій Макаров (куруватиме просвітницький напрям контенту);
  • Саша Кольцова (відповідатиме за розважальний напрям контенту;
  • фінансист, ім’я якого поки що не називає. Відомо, що цей фінансист наразі є виконавчим директором комерційного банку, працював в «Ощадбанку».

Зі стратегією розвитку суспільного мовлення, запропонованою Зурабом Аласанією, можна ознайомитися тут.

Новини

Форум “Нові антикорупційні інструменти”: надихаємо громаду до контролю за владою

Понад 70 учасників відвідали Форум “Нові антикорупційні інструменти: користуємося на благо громади”, який 17 березня 2017 року організувала команда Лабораторії демократичних трансформацій спільно з Громадським телебаченням Чернівців InfoKey.

У заході високого рівня взяв участь Чернівецький міський голова Олексій КАСПРУК, який відзначив внесок Лабораторії демократичних трансформацій у підвищення рівня громадянської свідомості та готовності контролювати місцеву владу. Зі свого боку, директор Лабораторії Вадим МІСЬКИЙ відзначив особистий внесок пана Каспрука у впровадження дієвих інструментів місцевої демократії в життя громади, підкресливши, що про це свідчать також рейтинги міста в дослідженнях Українського незалежного центру політичних досліджень, Мжнародного республіанського інституту та та інших організацій.

На запрошення Лабораторії демократичних трансформацій про підгрунтя та практичні кейси боротьби з місцевою корупцією розповіли експерт Transparency International Україна та Реанімаційного Пакету Реформ Олександр КАЛІТЕНКО, один з провідних практиків у пошуку незаконних статків та схем Юрій ДЮГ, а також національний координатор Руху ЧЕСНО в 2015-2016 роках Андрій КРУГЛАШОВ.

Аналітик Лабораторії демократичних трансформацій Ольга ОБЕРШТ та журналіст-розслідувач, шеф-редактор Громадського ТБ Чернівців Максим ВОЛОШИН представили антикорупційний онлайн-проект Лабораторії – «Буковинські ґешефти», який дозволяє виявляти потенційні конфлікти інтересів чиновників та депутатів обласного рівня. Ресурс також містить деларації, що подавали зазначені особи в минулому році, таким чином є цінним джерелом інформації для порівняння з е-деклараціями, які з’являться за підсумками другої хвилі декларування вже за два тижні.

Максим ВОЛОШИН підкреслив, що на порталі можна знайти навчальні відео щодо запобігання корупції, а вже цього року команда Лабораторії та InfoKey приступить до аналізу міських депутатів та чиновників. Зараз ресурс заповнений інформацією про бізнес депутатів Чернівецької обласної ради та їх родичів. Також на “Буковинських гешефтах” можна знайти дані про керівний склад Чернівецької державної адміністрації та очільників районних рад області.

Панельна дискусія Форуму торкнулася місцевої проблематики: чи релевантними є механізми Закону про запобігання корупції для подолання корупційних проявів у Чернівцях. Експертні позиції Тараса ПРОКОПА, Наталії БАТРАКОВОЇ, Ольги КОБЕВКО, Андрія КУЧУРАНА засвідчили: проблеми із впровадженням нового антикорупційного законодавства є, але його дієвість залежить передусім від готовності громадян викривати корупційні прояви та самоорганізовуватися.

Директор Лабораторії демократичних трансформацій та керівник відділу адвокації РПР Вадим МІСЬКИЙ підкреслив, що “точка неповернення” в реформах, зокрема і в антикорупційній, наступить лише тоді, коли кожен вийде за поріг своєї квартири з євроремонтами, і почне піклуватися про суспільне – спершу на рівні ОСББ, громади чи школи, а згодом і на рівні державної політики.

“Ви всі знаєте, що триває децентралізація влади. Місцеві громади отримують більше повноважень і більше грошових ресурсів. Якщо ці ресурси просто так віддати і громадянське суспільство їх не контролюватиме – це означатиме, що зросте рівень корупції. Ця логіка працює у будь якій державі”, додає громадський діяч.

Захід організували ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» у співпраці з ГО «Чернівецьке громадське ТБ» InfoKey за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.

Фото Христини Петренко,Ольги Обершт, Павла Тодоровича та Ольги Калініченко.

Аналітика

Як створити успішне суспільне мовлення: досвід Литви

Уявіть ситуацію: суспільне мовлення в Україні вдалося. Суспільні теле- та радіоканали повернулися до першої п’ятірки в рейтингів, українці отримують не лише чесні новини, а й якісний культурний, дитячий та інший медіапродукт. Головне, мовнику довіряють, адже політична джинса там неприпустима.

Уявили? А це – не утопія. Це цілком реальна трансформація пострадянського державного мовника. Така, наприклад, відбулася в Литві, і для цього знадобився не один десяток років.

Українське суспільне мовлення тільки народжується, і хоча розміри території Литви та України відрізняються, як і кількість державних мовників, на базі яких утворюється суспільне, яскравий литовський досвід реформування може і повинен бути застосований при утворенні та перших кроках Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Нещодавно Рада Європи організувала візит наглядової ради українського суспільного мовника до Вільнюса, аби з’ясувати, що і як вдалося змінити на Литовському національному радіо та телебаченні – LRT.

Від дев’яностих до сьогодні: литовська версія

На початку дев’яностих литовське державне мовлення транслювалося на одному теле- та двох радіоканалах, які обслуговували близько 2,5 тисяч співробітників. Ухвалення 1996-го року закону про суспільне мовлення передбачало низку трансформацій. Насамперед, відмежування політичного впливу від програмної політики каналів. Потім було кілька хвиль скорочення штату, а виробництво усіх неінформаційних програм віддали на аутсорсинг. Проте вже незабаром кількість каналів суспільного мовлення зросла, а аудиторія LRT і досі залишається однією з найбільших в Литві.

Трохи цифр на підтвердження: через двадцять років після реформування до складу литовського суспільного мовника, LRT, входить по три радіо- та телеканали, а також інтернет-портал. Їх обслуговують 550 працівників, з яких близько 100 – адміністративний персонал. Вимірювання аудиторії фіксують частку суспільно-політичного телеканалу на рівні 9% – це третя позиція в загальнонаціональному рейтингу. Головний канал радіо коливається між першим і другим місцем у рейтингу, і має частку не менше 20%. За даними соціологічного дослідження Baltijos Turimai, що проводилося в грудні 2015 року, 79% громадян довіряє програмам LRT, найбільше цінуючи такі риси як підвищення рівня культури, освіту глядача й слухача, надійність та об’єктивність.

За словами працівників LRT, закон додав незалежності: давати вказівки телебаченню стало «поганим тоном» для політиків. Але, звісно, закон – не панацея. Багато чого залежить від політичної культури і традицій. Бо й усунення державних органів від кадрових призначень вирішує проблему лише наполовину: тиск може здійснюватися і через зменшення обсягів фінансування.

Екстраполяція на українську сітку

За словами литовців, політики в роботу мовника не втручаються. Втім, кожен уряд та парламентська коаліція закидають LRT надмірну опозиційність, а кожна опозиція – навпаки, надмірну провладність. Гендиректор суспільного мовника Литви Аудрюс Сяурусявічус переконаний, що це є визнанням незалежності програмної політики.

Генерального директора мовника обирає на відкритому конкурсі наглядова рада із дванадцяти членів. Склад наглядової ради такий:

  • чотирьох членів терміном на шість років призначає президент;
  • чотирьох членів терміном на чотири роки призначає Сейм, причому два члени мають бути делеговані опозицією;
  • чотирьох членів терміном на два роки призначають Рада з питань науки, Рада з питань освіти, Асоціація творчих спілок та Конференція литовських католицьких єпископів.

В українських реаліях, очевидно, такий спосіб формування наглядової ради призвів би до встановлення контролю над мовником з боку влади, адже квота президента та парламентської коаліції складає половину членів. В Литві склався цікавий запобіжник від такого впливу – президент призначає членів наглядової ради, зазвичай, наприкінці своєї каденції. Крім того, члена наглядової ради неможливо відкликати чи усунути з посади – аналогічна норма присутня і в українському законі.

Спосіб формування наглядової ради має гарантувати дві речі: її легітимність в очах суспільства та працездатність. З обома завданнями литовці впоралися. В Україні, з огляду на тотальну недовіру до політичного істеблішменту, було мудрим рішенням зафіксувати більшість складу наглядової ради суспільного мовника від громадських організацій, і меншість – від парламентських фракцій та груп.

Повноваження наглядової ради литовського суспільного мовника ширші, аніж в українського. Зокрема, наглядова рада LRT визначає кількість каналів і порядок їх використання, щорічно затверджує структуру та обсяг програм, а також затверджує результати конкурсу на виробництво програм, хоча вона не затверджує зарплатної сітки всіх співробітників. Робота членів наглядової ради LRT є оплачуваною, на відміну від їхніх українських колег.

Програми для телебачення відбирають на відкритому конкурсі, радіо виробляє продукт самостійно

Окрім суспільно-політичного телеканалу LRT Televizija, є ще два: Kultura та Lituanica. Концепція останнього – це телебачення литовською для литовців, що живуть закордоном. На відміну від традиційного іномовлення передачі ведуться державною мовою.

Серцем суспільно-політичного каналу телебачення є новини – інформаційне мовлення. Власне, серед працівників телебачення у штат оформлені лише працівники новин, щодня вони виробляють 7–8 годин інформаційного продукту, включно з тринадцятьма випусками новин. Ранкове інформаційне шоу Доброго ранку, Литва! є найпопулярнішою ранковою програмою в країні. Незважаючи на малі розміри країни, суспільний мовник має п’ять кореспондентських пунктів у литовських містах.

В новинах віддають перевагу суспільно-важливим темам у порівнянні із популярними чи видовищними. Журналісти, що вмотивовані робити незамовні новини йдуть працювати саме сюди, розповідає Аудрюс Матоніс, який керує теленовинами. «Я можу з легкістю підняти канал до першої сходинки в рейтингу, я знаю як це робиться – каже він, – але тоді новини не відповідатимуть формату суспільного мовлення. Втім, це не означає що в новинах LRT відсутній, до прикладу, кримінал: його показують, але лише в разі суспільного резонансу».

Усі решта телепрограм LRT щорічно відбирає на відкритому конкурсі. Конкурс оголошують у січні, на нього автори та продакшни подають свої ідеї програм та кошториси на їх втілення. У квітні стають відомими результати конкурсу, їх затверджує наглядова рада. LRT укладає угоди із продакшнами та фінансує розробку програм. Частина програм може вироблятися на базі LRT, тоді із залученими авторами програми укладають особисті контракти. У вересні ж розпочинається програмний сезон, який триває до травня. Проекти, які вже виходили в попередніх сезонах, все одно повинні подаватися на щорічний загальний конкурс.

Що цікаво, суттєве скорочення персоналу не призвело до безробіття, а навпаки дало поштовх телевізійникам створювати свої продакшн-студії. Більшість екс-працівників і досі успішно співпрацюють з LRT, беручи участь у конкурсі програм.

На запитання чи багато у сітці мовлення ток-шоу, директор телепрограм Вікторас Снарскіс реагує усмішкою та відповідає: «Це не наш формат».

Радіо ж не замовляє програми у сторонніх продакшнів. На думку директора радіопрограм Гуоди Літваітьєне, це нерентабельно через нерозвинений ринок радіопродакшнів. Тож усі радіопрограми виробляються на базі LRT штатними працівниками, або ж залученими за контрактом. Радіопередачі виходять також і для національних меншин – російської, української, білоруської, польської та єврейської, в тому числі й мовами цих меншин.

Хто платить, той замовляє ефіри: головне, щоб платили стабільно

Довгий час обсяг фінансування литовського суспільного мовника не регламентувався законом. Гендиректор мовника розповідає, що кожного року під час розгляду держбюджету доводилося жити в Сеймі, щоб відвойовувати своє. Хитка ситуація в сфері фінансування не влаштовувала LRT, тому було вкрай необхідно встановити певні зобов’язання держави щодо фінансування мовника.

Дискусія завершилася прийняттям у 2014 році змін до закону, якими встановили, що обсяг коштів платників податків, які спрямовуються на потреби суспільного мовлення, складає 1,5% від фактичного надходження до державного та місцевих бюджетів сум податку з доходів фізичних осіб та 1,3% доходів від акцизного податку. Цими ж змінами до закону була заборонена реклама на теле- та радіоканалах LRT. Відсотки податків були розраховані на основі середніх обсягів фактичного бюджету компанії за попередні роки – аналогічно, як і норма про 0,2% від загального фонду видатків держбюджету, записана в українському законі про суспільне мовлення

За даними річних звітів LRT у 2009–2014 році, утримання компанії щороку коштувало близько 20,3 млн євро, з яких в середньому 12,2 млн євро надходили з державного бюджету, решта – переважно з реклами. Із набуттям чинності законом у 2015 році доходи мовника склали 25 млн євро, з яких 24,3 млн – надійшли з державного бюджету. У 2016 році бюджет зріс до 35 млн євро, у 2017 очікується зростання до 38 млн євро. До речі, вже в перший рік стабільного державного фінансування у модернізацію обладнання вдалося вкласти майже шість мільйонів євро.

За словами керівництва компанії, зміни до закону суттєво посилили незалежність суспільного мовлення: визначення обсягів бюджетного фінансування тепер відбувається автоматично, і не потребує додаткового лобіювання в стінах Сейму.

Українські перспективи

Через двадцять років після проведення реформи у Литві ніхто не шкодує про це. хоча на початкових етапах невдоволені були. Це означає, що реформа можлива, і Україна рухається у правильному напрямку.

Український суспільний мовник на момент утворення матиме одну суттєву відмінність від литовського – мережу регіональних філій. Якщо досвід зі скороченням персоналу шляхом відмови від власного виробництва певних програм та виведення зі штату працівників неінформаційних програм можна застосувати до центральних теле- та радіоканалів, подальша модель роботи в регіонах потребує окремої фундаментальної дискусії.

Перехід від нескінченних ток-шоу в телеефірі до більш цікавих форм подання інформації – серйозний виклик для UA:Першого. За умови належного, передбаченого законом, фінансування, Національна суспільна телерадіокомпанія має використати досвід замовлення програм у сторонніх продакшнів. Принаймні, доки власні кадрові та технічні можливості не дозволяють виробляти якісний та цікавий продукт.

Завдяки високій частці аудиторії, яку LRT на самому початку трансформації успадкував від монопольного державного мовлення, вдавалося заробляти на рекламі до 40% бюджету. НСТУ дістануться у спадок значно менш популярні канали, які в перші роки значних коштів на рекламі не зароблять.

На жаль, в українських органів влади поки не достатньо політичної волі, щоб дотримуватися встановлених законом обсягів фінансування. Після довгих баталій проект державного бюджету на 2017 рік передбачає на 300 млн грн менше, ніж того вимагає закон про суспільне телебачення і радіомовлення.

Тому стабільність і належні обсяги державного фінансування залишаються головним викликом реформи. Без відповіді на нього не вдасться ані оновити техніку, ані залучити нові кадри, ані отримати альтернативу замовному медіапродукту, котрим рясніють українські ЗМІ.

Вадим Міський для видання “Новое время”

Новини

Новий закон “Про молодь” дасть поштовх для появи молодіжних ініціатив, – Вадим Міський

24 листопада команда розробників, що включає представників депутатського корпусу, Міністерства молоді та спорту, Реанімаційного пакету реформ та міжнародних організацій, презентувала проект Закону “Про молодь”. Понад 200 молодих експертів з усієї України взяли участь у регіональних обговореннях, експертних зустрічах та Skype-конференціях та узагальненні результатів протягом роботи над проектом.

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов наголосив, що тісна співпраця дає кращі результати та мотивує молодих людей безпосередньо долучатись до практичної реалізації молодіжної політики. “Саме тому ми доклали максимум зусиль, щоб залучити молодь, молодіжних експертів до удосконалення законопроекту “Про молодь”, – зазначив міністр.

Керівник відділу адвокації Реанімаційного Пакету Реформ та співрозробник законопроекту Вадим Міський акцентував на тому, що вже виросло нове покоління, яке може пропонувати свої рішення і відповідати за них. Він, зокрема, поінформував про законодавчу новацію – Агенцію з підтримки молодіжних ініціатив, яка підтримуватиме на конкурсних засадах проекти молодіжних організацій та осіб. “Це дасть справжній поштовх для появи та розвитку нових молодіжних ініціатив”, – зазначив Вадим Міський.

Міністр молоді та спорту висловив переконання у тому, що найбільш ефективними є ті державні рішення для молоді, які розроблені за її активної участі. Важливим результатом Всеукраїнського обговорення законопроекту є не тільки удосконалений текст закону. Головне — це усвідомлення молодими людьми, які брали участь у обговореннях, своєї ролі та відповідальності за майбутні зміни, що стосуються кожного. Як зауважив міністр, до співавторів законопроекту тепер можна сміливо додати українську молодь.

Під час прес-конференції народний депутат України, один із авторів проекту Закону України “Про молодь” Іван Крулько поінформував про нові підходи та основні напрями реалізації молодіжної політики, які встановить новий закон.

Керівник програм з питань здоров’я та розвитку молоді ЮНІСЕФ в Україні Олена Сакович розповіла про досвід організації регіональних молодіжних обговорень і наголосила, що робота у цій спільній справі знайдеться для кожного.

Нагадаємо, проект Закону України “Про молодь” розроблявся народними депутатами України, спеціалістами Міністерства молоді та спорту, Реанімаційним Пакетом Реформ, членами молодіжних громадських об`єднань, громадськими діячами. Першу редакцію законопроекту розроблено та подано до Верховної Ради групою народних депутатів у грудні 2015 року. Протягом 2016 року відбулась низка громадських обговорень у регіонах (Дніпро, Одеса, Львів, Харків, Краматорськ) і фінальне обговорення у Києві.

Новини

Зараз найкращий час для старту бізнесу за європейськими стандартами, – Олег Мірошниченко

Криза бізнесу – не перешкода. У цьому впевнені і експерти, і підприємці, й журналісти, що взяли участь у круглому столі “Реформи зблизька: Європейська інтеграція Україського бізнесу та вихід на ринки ЄС у рамках Зони вільної торгівлі”, організованого Лабораторією демократичних трансформацій спільно з ГО “Громадське телебачення Чернівців”.

Хто хоче працювати, той працює. Можливо, зараз найкращий час для того, щоб стартувати. Тому що, коли усі інші опустили руки, ти починаєш щось робити. А коли почнеться економічний підйом, ти будеш першим, – переконаний Олег Мірошниченко, бізнес-консультант.

Тому не варто боятись відкривати власну справу і вдосконалювати те, що маєте. Крім того, робити це в Україні значно легше, впевнені підприємці. Бо ж і податки у нас низькі, і протестувати можна усе, що завгодно. Головне – мати бажання працювати.

– Кількість рано чи пізно переходить у якість. Працюємо по 80-100 годин на тиждень. Немає шансів, що не вийде. Бо ти пробуєш різні дії, якась із них приведе до результату, – зазначив Дмитро Лукінчук, бізнесмен.

– Якщо говорити про Україну, вона мною і командою розглядається, скоріше, як майданчик для тестування продукту та його основних елементів і властивостей, для того, щоб на європейський ринок вийти швидко та ефективно, – зауважив Юрій Пасічник, бізнесмен.

Тому бізнес-консультант Олег Мірошниченко радить якомога швидше почати вести бізнес за високими європейськими стандартами. Бо ж експорт, каже, – це змагання, і чим швидше та наполегливіше ви почнете тренуватись, тим більше шансів виграти.

– Коли прийде “час Х”, і вам потрібно буде шукати партнера, проходити сертифікацію, це буде зробити набагато простіше. І навіть більше, коли ви рухаєтесь до тих стандартів, просто як побічний ефект, ви можете мати дуже багато інших позитивів, включно з успіхом на українському ринку, – запевнив Олег Мірошниченко.

Щоправда, між європейськими та українськими стандартами дуже велика прірва. Тому, аби вивести своє підприємство на зовнішній ринок, зусиль потрібно не менше, аніж для того, щоб відкрити бізнес. Бо ж експорт, каже фахівець, потрібно будувати стратегічно.

– Це означає: підготовка персоналу, який знає хоча б англійську мову. Мотивація менеджменту. Який не говорить: ось тобі 2 місяці, принеси мені контракт. Певний фінансовий запас. Тобто кампанія не має ілюзій і розуміє, щоб виходити на закордонний ринок, потрібно буде зробити певні інвестиції. І це необов’язково маленькі гроші, – підкреслив Олег Мірошниченко, бізнес-консультант.

Саме це і зробив Юрій Пасічник. Він, каже, не пожалкував коштів та хороших працівників, які створили унікальний продукт в ІТ-сфері. На команду розробників були затрачені колосальні фінансові ресурси. Проект наразі належить до унікальних продуктів. На сьогодні аналогів немає і в Європі також.

А ще за кордоном вимоги споживачів досить високі. Їх цікавить не тільки якість товару, а й те, чи пройшло ваше підприємство екологічну сертифікацію, чи отримують працівники хорошу зарплату тощо. Проте чернівецьких бізнесменів це не лякає.
– Зараз ми дивимось на ринок наших найближчих сусідів. Це Румунія, Польща. Приваблює надходження валютної виручки. Також приваблює те, що все зрозуміло, усі процедури, які потрібно зробити, вони максимально відкриті та спрощені, – розповідає Дмитро Лукінчук.

Джерело: ТВА.

Аналітика,Новини

Репетитори, фотографи та інші самозайняті особи зможуть легалізувати свою працю та сплачувати податки, – Несходовський

Система оподаткування в Україні є цілком прогресивною, однак такі фактори як зубожіння населення через інфляцію, девальвація курсу долара, падіння економіки внаслідок військових дій, стали причиною появи міфів про важке податкове навантаження. Таких висновків дійшов Ілля Несходовський, головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного Пакету Реформ, який став гостем прес-клубу «Реформи зблизька: Податки», ініційованого Лабораторією демократичних трансформацій та Чернівецьким громадським телебаченням INFOKEY у Чернівцях.

Ілля Несходовський переконаний, що у такий складний час підприємці повинні усвідомлювати важливість сплати податків, адже саме з цих фінансів формується пенсійне забезпечення наших батьків, а згодом і нас самих.

Спільно з органами влади, представники Реанімаційного Пакету Реформ напрацювали ряд інноваційних змін до системи оподаткування, які, починаючи з наступного року, за умови схвалення їх народними обранцями, можуть повноцінно запрацювати. Однією з таких новацій є створення Єдиного кабінету платника податків, де підприємець може відслідковувати власні об’єми податків, заповнювати та надсилати податківцям звіти. Для цього буде необхідно отримати електронний ключ у ДФС, що дозволить значно економити час та ресурси.

Ще одне нововведення – узаконення діяльності самонайманих осіб. Експерти пропонують можливість податку для таких осіб у розмірі 10% від мінімальної заробітної платні, тобто – 145 грн. на місяць. Таким чином, репетитори, фотографи, організатори розважальних заходів, виконавці ремонтних робіт зможуть легалізувати власну справу при сукупному доході, який не буде перевищувати 300 тисяч грн. на рік.

Джерело: Infokey

Новини

Подакова міліція більше не зможе влаштовувати “маски шоу”, – Несходовський

Про те як боротись з корупцією у фіскальних органах говорили сьогодні в рамках чергового засідання прес-клубу “Реформи зблизька: податки”, де гостем став Головний експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ Ілля Несходовський.

Проект законодавчих змін до податкової реформи яке запропоноване міністерством фінансів, обговорили на черговому засіданні прес-клубу “Реформи зблизька: податки”. Одним з кроків який приведе до змін експерти вважають створення відповідного правоохоронного органу.

Ілля Несходовський: «Передбачається створення фінансової поліції яка буде створена на інших засадах нід нинішня податкова міліція, це буде не силовий орган, що влаштовуватиме “маски-шоу”, а аналітично-слідчий. Він аналізуватиме здачу звітності вираховувати ризиковані й підозрілі операції, і на основі цього доводити ухиляння від сплати податків. Також це запровадження сервісних можливостей, зменшення кількості податківців на найнижчому рівні, запровадження електронного кабінету платника податків».

На думку експерта такі дії дадуть змогу для розвитку українського бізнесу і вдосконалять податкову систему, яка вже за його словами зазнала позитивних змін.

Ілля Несходовський, Головний експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ: «За останні два роки були зменшені корупційні можливості які були у ДФС, зокрема був скасований 9-ий стан ,який раніше використовувався щоб зупинити підприємницьку діяльність, скасувати свідоцтво платника ПДВ і тим самим застосувати штрафні санкції. Далі це покращена система консультування, незважаючи на те що система електронного адміністрування ПДВ зазнає достатньо високої критики але все ж цей механізм захистити податковий кредит у підприємств і вже необґрунтованих наїздів як раніше не було».

Джерело: ТРК “Чернівці”