Як потрапити в школу через жеребкування, чому вчитимуть дітей в новій українській школі та якою мовою навчатимуть національні меншини – розбираємось в Реформах зблизька.
Архів позначки: Реформи зблизька
Лабораторія демократичних трансформацій ініціює відкриті лекції для студентства
У 2017 році Лабораторія демократичних трансформацій розширила аудиторію просвітницької кампанії “Реформи зблизька”: до журналістів, керівників буковинських ЗМІ, телеглядачів, державних та місцевих службовців доєдналися студенти Буковинських вишів. Всі вони мали нагоду поспілкуватися особисто із реформаторами, які безпосередньо ініціюють та втілюють реформи у найважливіших сферах життя. Серія відкритих лекцій для студентів-політологів, істориків, журналістів, медиків та майбутніх держслужбовців охопила понад 200 слухачів.
За словами ініціатора кампанії “Реформи зблизька”, директора Лабораторії демократичних трансформацій Вадима Міського, такі зустрічі дозволяють молоді повірити у своє майбутнє в Україні, побачити можливості для розвитку себе разом країною, завести і підтримувати особисті контакти із визнаними фахівцями в галузі, яких запрошує в Чернівці Лабораторія.
“Сьогодні молодь, на жаль, переважно не бачить свого майбутнього в Україні, шукає можливості виїхати закордон. Це парадокс, адже фундаментальні реформи у важливих сферах життя – це найкращий час для зростання нових амбітних лідерів. Наша мета – заохотити молодих буковинців до активного професійного та громадського життя у своїй країні”, – наголошує Вадим Міський.
Починаючи з осені цього року молодь дізнавалася більше про хід реформ в Україні. «Як змінить медична реформа життя пересічного громадянина, котрий потребує медичної допомоги?», «Поява чесного суду в Україні можлива?», «Чи справді процес децентралізації є необхідним для побудови функціональної держави?» – ці та інші питання задавали буковинські студенти експертам.
Відкриті дані: працюємо з інформаційними реєстрами
У рамках кампанії «Реформи зблизька» Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», під час лекції «Робота з відкритими інформаційними реєстрами» разом зі студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 27 вересня розмірковував, чи в повному обсягу ми використовуємо ту інформацію, на яку маємо право і яка є необхідною для нас?
«Для широкого кола громадськості потрібно пояснювати, що таке відкриті дані. Навіть серед посадовців не всі розуміють, що інформація належить народу, а не тільки їм», – ділиться Володимир Тарнай.
Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?
Михайло Жернаков, д.ю.н., головний експерт РПР з судової реформи та член Громадської ради доброчесності, із лекцією «Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?» зібрав 12 жовтня студентів кафедри журналістики ЧНУ – майбутніх «віртуозів пера», аналітиків, редакторів, які мали можливість почути та поспілкуватися про наявні проблеми, динаміку та подальші перспективи судової реформи.
Під час лекції експерт розповів про хід судової реформи в Україні. Жернаков зазначив, що за даними соціологічних досліджень, рівень довіри до українських судів становив 0,7%. За даними того ж опитування, довіра до російських ЗМІ становила 2,5%. У 2017 році, згідно останніх соціологічних опитувань, довіра до суду зросла і становить 12%. Ця тенденція позитивна, але надто повільна. На жаль, сподівання на суттєве оновленн суддівського конкурсу можуть не справдитися, адже на думку громадськості в процесу добору суддів часто не зважають, пропускаючи до найвищих суддівських посад старих суддів.
«Ураїнці страшенно втомилися від несправедливості. І якщо вони її не отримають від держави, то почнуть встановлювати її на власний розсуд – так, як знають. Щоб цього не сталося, необхідно переосмислити підходи до того, що ми називаємо «судова реформа». Щонайменше потрібно змінити органи суддівського врядування, а також процедури підготовки і призначення майбутніх суддів. Яким саме чином це зробити – окрема складна дискусія», – пояснює Михайло Жернаков.
Медична реформа: від чого залежить та як відбуватиметься?
Про те, чого чекати від медичної реформи студенти Буковинського державного медичного університету спілкувалися 2 листопада Олександром Ябчанкою, головним експертом Реанімаційного Пакету Реформ з реформи системи охорони здоров’я, лікарем-педіатром.
«Ухвалення Верховною Радою законів – це ще далеко не реформа, а лише можливість її реалізувати. Впровадження буде залежати від ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування, обласних і районних державних адміністрацій, керівників медичних закладів, медпрацівників та громадських організацій», – пояснює Олександр Ябчанка.
Реформа публічної адміністрації – яких змін чекати на місцях?
Із лекцією для майбутніх державних слудбовців, що навчаються в Чернівецькому національному університеті «Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях» завітав 22 листопада запрошений експерт Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ, член Координаційної ради з питань реформування державного управління, розповідав про те, коли та за яких умов українська державна служба стане схожою на європейську.
Ігор Коліушко є експертом з публічного права, автором та співавтором близько 40 законопроектів, розповідав про проблеми публічної адміністрації у практичній площині, посилаючись на реальні прецеденти.
Три роки децентралізації: підсумки та виклики
«Коли усі громади завершать об’єднання?» – таким питанням зустріли 19 грудня студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету запрошеного експерта Юрія Ганущака, автора законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету, державних закупівель, експерта з питань децентралізації Реанімаційного Пакету Реформ.
«Україна має всі шанси скористатися так званим «тунельним ефектом» – тобто не вивчати «на своїй шкурі» усі помилки, які свого часу пройшла Європа, а минути їх доволі легко, певним чином наздогнати попередників і досягти результату набагато швидше», – переконаний Юрій Ганущак.
Гасло експерта, яке студенти взяли на озброєння – «ми приречені на успіх», послуговуючись ним вони активно дискутували про нюанси процесу децентралізації.
У 2018 році Лабораторія демократичних трансформації продовжить запрошувати провідних реформаторів для спілкування зі студентами Буковини. Вже на початку року ми торкнемося тематики енергетичних реформ та енергонезалежності, створення суспільного мовлення та медіа-реформ, реформування системи освіти, а також боротьби з корупцією.
Анонс: Семінар “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”
22 листопада о 12:00 в приміщенні Чернівецької ОДА Лабораторія демократичних трансформацій організовує семінар для державних службовців та ЗМІ “Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях”.
На початку листопада Верховна Рада несподівано, без належної процедури розгляду і обговорення, ухвалила законопроект №7126 “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної служби”. Цим законом вносяться зміни в закони про місцеві державні адміністрації і державну службу, якими голови обласних і районних держадміністрацій та їхні заступники виводяться з категорії держслужбовців. При цьому, позбавляючи визначеного правового статусу, законодавці не наділили їх якимсь іншим статусом, створивши ситуацію правової невизначеності.
Щоб розібратись у ситуації запрошуємо до дискусії з наступних питань:
- Реформа державної служби та держуправління: як далеко ми пройшли з 2014 року?
- Нові правила призначення керівників місцевих державних адміністрацій: скасування реформи держслужби?
- Що треба змінити, щоб виправити баланс між гілками влади в державі?
- Кадрова реформа Уряду: як працюватимуть реформовані міністерства і як це стосується регіонів?
Запрошений експерт: Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ. Експерт з публічного права, автор та співавтор близько 40 законопроектів. Викладач кафедри державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.
Анонс прес-клубу: “Новий Верховний Суд: як вийти із глухого кута недоброчесності?”
2 тижні тому Вища рада правосуддя передала Президентові для призначення суддями нового Верховного Суду список зі 111 кандидатів. Серед них, за висновками Громадської Ради Доброчесності опинилося 25 недоброчесних канидидатів, які брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, виносили політично вмотивовані рішення, грубо порушували права людини та/або рішення Європейського суду з прав людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків.
На черговому прес-клубі ми поспілкумося про підсумки конкурсу до Верховного Суду, обговоримо можливі шляхи порятунку доброчесності нового органу, а також окреслимо подальші перспективи судової реформи із доктором юридичних наук Михайлом ЖЕРНАКОВИМ, експертом Реанімаційного Пакету Реформ, членом Громадської ради доброчесноті та керівником Фундації ДеЮре.
Додаткову інформацію про перебіг конкурсу до Верховного Суду читайте у матеріалі: https://goo.gl/xHMTdi.
Де? Медіа-центр Belle Vue (вул.Кобилянської, 2, другий поверх)
Коли? 12.10.2017 (четвер) з 14.00 по 15.00
Анонс прес-клубу: “Чи потрібні відкриті дані чернівчанам? Нові інструменти контролю”
Лабораторія демократичних трансформацій ініціювала проведення серії заходів, присвячених проблематиці реформ, для буковинських журналістів та небайдужих громадян.
Минулого року ми провели 7 прес-клубів, а у вересні продовжуємо інформувати буковинців про реформу охорони здоров’я, освіти, децентралізації, енергоефективності, прозорість місцевих бюджетів, боротьбу з корупцією, публічну адміністрацію, зміни у сфері правосуддя та правоохоронних органів.
У рамках першого прес-клубу нового сезону активісти запрошують до дискусії про відкриті дані:
1) Інструменти громадського контролю за бюджетними коштами. Чи змінилось щось у 2017 році.
2) Ефективне використання бюджетних коштів. Для чого потрібні наглядові ради комунальним підприємствам?
3) Prozzoro у Чернівцях – як працюють нові держзакупівлі?
4) Чи є «відкриті дані» справді відкритими у Чернівцях?
Де? Український народний дім
Коли? 27 вересня, з 15.00 по 15.40
Запрошені експерти:
Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики “Ейдос”. Керівник відділу бюджетної політики Центру “Ейдос”. Експерт International Budget Partnership в Україні. Керівник проекту “Відкритий бюджет”. Автор численних статей та ряду посібників на тему бюджетної політики.
Тетяна Лебухорська, провідний фахівець з е-врядування та відкритих даних Чернівецької міської рад
Микола Проданюк, регіональний координатор Прозорро, Дозорро, спеціаліст по е-урядуванню.
Зараз найкращий час для старту бізнесу за європейськими стандартами, – Олег Мірошниченко
Криза бізнесу – не перешкода. У цьому впевнені і експерти, і підприємці, й журналісти, що взяли участь у круглому столі “Реформи зблизька: Європейська інтеграція Україського бізнесу та вихід на ринки ЄС у рамках Зони вільної торгівлі”, організованого Лабораторією демократичних трансформацій спільно з ГО “Громадське телебачення Чернівців”.
Хто хоче працювати, той працює. Можливо, зараз найкращий час для того, щоб стартувати. Тому що, коли усі інші опустили руки, ти починаєш щось робити. А коли почнеться економічний підйом, ти будеш першим, – переконаний Олег Мірошниченко, бізнес-консультант.
Тому не варто боятись відкривати власну справу і вдосконалювати те, що маєте. Крім того, робити це в Україні значно легше, впевнені підприємці. Бо ж і податки у нас низькі, і протестувати можна усе, що завгодно. Головне – мати бажання працювати.
– Кількість рано чи пізно переходить у якість. Працюємо по 80-100 годин на тиждень. Немає шансів, що не вийде. Бо ти пробуєш різні дії, якась із них приведе до результату, – зазначив Дмитро Лукінчук, бізнесмен.
– Якщо говорити про Україну, вона мною і командою розглядається, скоріше, як майданчик для тестування продукту та його основних елементів і властивостей, для того, щоб на європейський ринок вийти швидко та ефективно, – зауважив Юрій Пасічник, бізнесмен.
Тому бізнес-консультант Олег Мірошниченко радить якомога швидше почати вести бізнес за високими європейськими стандартами. Бо ж експорт, каже, – це змагання, і чим швидше та наполегливіше ви почнете тренуватись, тим більше шансів виграти.
– Коли прийде “час Х”, і вам потрібно буде шукати партнера, проходити сертифікацію, це буде зробити набагато простіше. І навіть більше, коли ви рухаєтесь до тих стандартів, просто як побічний ефект, ви можете мати дуже багато інших позитивів, включно з успіхом на українському ринку, – запевнив Олег Мірошниченко.
Щоправда, між європейськими та українськими стандартами дуже велика прірва. Тому, аби вивести своє підприємство на зовнішній ринок, зусиль потрібно не менше, аніж для того, щоб відкрити бізнес. Бо ж експорт, каже фахівець, потрібно будувати стратегічно.
– Це означає: підготовка персоналу, який знає хоча б англійську мову. Мотивація менеджменту. Який не говорить: ось тобі 2 місяці, принеси мені контракт. Певний фінансовий запас. Тобто кампанія не має ілюзій і розуміє, щоб виходити на закордонний ринок, потрібно буде зробити певні інвестиції. І це необов’язково маленькі гроші, – підкреслив Олег Мірошниченко, бізнес-консультант.
Саме це і зробив Юрій Пасічник. Він, каже, не пожалкував коштів та хороших працівників, які створили унікальний продукт в ІТ-сфері. На команду розробників були затрачені колосальні фінансові ресурси. Проект наразі належить до унікальних продуктів. На сьогодні аналогів немає і в Європі також.
А ще за кордоном вимоги споживачів досить високі. Їх цікавить не тільки якість товару, а й те, чи пройшло ваше підприємство екологічну сертифікацію, чи отримують працівники хорошу зарплату тощо. Проте чернівецьких бізнесменів це не лякає.
– Зараз ми дивимось на ринок наших найближчих сусідів. Це Румунія, Польща. Приваблює надходження валютної виручки. Також приваблює те, що все зрозуміло, усі процедури, які потрібно зробити, вони максимально відкриті та спрощені, – розповідає Дмитро Лукінчук.
Джерело: ТВА.
Репетитори, фотографи та інші самозайняті особи зможуть легалізувати свою працю та сплачувати податки, – Несходовський
Система оподаткування в Україні є цілком прогресивною, однак такі фактори як зубожіння населення через інфляцію, девальвація курсу долара, падіння економіки внаслідок військових дій, стали причиною появи міфів про важке податкове навантаження. Таких висновків дійшов Ілля Несходовський, головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного Пакету Реформ, який став гостем прес-клубу «Реформи зблизька: Податки», ініційованого Лабораторією демократичних трансформацій та Чернівецьким громадським телебаченням INFOKEY у Чернівцях.
Ілля Несходовський переконаний, що у такий складний час підприємці повинні усвідомлювати важливість сплати податків, адже саме з цих фінансів формується пенсійне забезпечення наших батьків, а згодом і нас самих.
Спільно з органами влади, представники Реанімаційного Пакету Реформ напрацювали ряд інноваційних змін до системи оподаткування, які, починаючи з наступного року, за умови схвалення їх народними обранцями, можуть повноцінно запрацювати. Однією з таких новацій є створення Єдиного кабінету платника податків, де підприємець може відслідковувати власні об’єми податків, заповнювати та надсилати податківцям звіти. Для цього буде необхідно отримати електронний ключ у ДФС, що дозволить значно економити час та ресурси.
Ще одне нововведення – узаконення діяльності самонайманих осіб. Експерти пропонують можливість податку для таких осіб у розмірі 10% від мінімальної заробітної платні, тобто – 145 грн. на місяць. Таким чином, репетитори, фотографи, організатори розважальних заходів, виконавці ремонтних робіт зможуть легалізувати власну справу при сукупному доході, який не буде перевищувати 300 тисяч грн. на рік.
Джерело: Infokey
Подакова міліція більше не зможе влаштовувати “маски шоу”, – Несходовський
Про те як боротись з корупцією у фіскальних органах говорили сьогодні в рамках чергового засідання прес-клубу “Реформи зблизька: податки”, де гостем став Головний експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ Ілля Несходовський.
Проект законодавчих змін до податкової реформи яке запропоноване міністерством фінансів, обговорили на черговому засіданні прес-клубу “Реформи зблизька: податки”. Одним з кроків який приведе до змін експерти вважають створення відповідного правоохоронного органу.
Ілля Несходовський: «Передбачається створення фінансової поліції яка буде створена на інших засадах нід нинішня податкова міліція, це буде не силовий орган, що влаштовуватиме “маски-шоу”, а аналітично-слідчий. Він аналізуватиме здачу звітності вираховувати ризиковані й підозрілі операції, і на основі цього доводити ухиляння від сплати податків. Також це запровадження сервісних можливостей, зменшення кількості податківців на найнижчому рівні, запровадження електронного кабінету платника податків».
На думку експерта такі дії дадуть змогу для розвитку українського бізнесу і вдосконалять податкову систему, яка вже за його словами зазнала позитивних змін.
Ілля Несходовський, Головний експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ: «За останні два роки були зменшені корупційні можливості які були у ДФС, зокрема був скасований 9-ий стан ,який раніше використовувався щоб зупинити підприємницьку діяльність, скасувати свідоцтво платника ПДВ і тим самим застосувати штрафні санкції. Далі це покращена система консультування, незважаючи на те що система електронного адміністрування ПДВ зазнає достатньо високої критики але все ж цей механізм захистити податковий кредит у підприємств і вже необґрунтованих наїздів як раніше не було».
Джерело: ТРК “Чернівці”
Реформи зблизька: документальний телепроект про зміни, що торкаються кожного
«Реформи» – слово, яке лунає із уст чи не кожного політика. Реформи, зазвичай, робляться в столиці, проте напряму зачіпають життя мешканців усіх регіонів. Як саме?
Це питання спонукало нас до створення документального телепроекту «Реформи зблизька» – циклу передач, в яких національні експерти, представники органів влади, громадські активісти, мешканці міста та області аналізуватимуть поступ та проблеми реформ у різних сферах державної політики в Україні.
У наших передачах ви зможете почути про тарифи на тепло та комунальні послуги, створення ОСББ та енергоефективні заходи, прозорість бюджетів та боротьбу з корупцією, бюджети участі в Чернівцях, об’єднання територіальних громад, познайомитися з успішними бізнесменами, що опановують європейські технології та ринки, привідкрити майбутні податкові зміни в державі, дізнатися про прийняті й очікувані конституційні новації та багато іншого.
Документальний телепроект «Реформи зблизька» – це спільний продукт Лабораторії демократичних трансформацій та Громадського телебачення Чернівців «Infokey». Фільм озвучив відомий український радіоведучий та диктор Дмитро Хоркін.
Реформи зблизька: Ефективна енергетика
Реформи зблизька: Боротьба з корупцією
Реформи зблизька: Відкриті бюджети
Реформи зблизька: Конституція
Реформи зблизька: Децентралізація
Реформи зблизька: Євроінтеграція
Реформи зблизька: Податки
Децентралізація влади – перший крок до реформи місцевого самоврядування в Україні
Децентралізація влади – перший крок до реформи місцевого самоврядування в Україні. Адже без змін у системі виконавчої і представницької влади неможливі зміни в інших, не менш важливих сферах нашого життя. Саме на цьому наголошували експерти, які нещодавно провели зустріч із представників місцевих засобів масової інформації на тему децентралізації влади.
– Ми прагнемо надати представникам ЗМІ необхідні знання для того, аби вони надалі фахово висвітлювали процес децентралізації влади в Україні, – каже тренер Ігор Баб’юк. – Отже, ви матимете більше інформації про процес реформи і донесете це до суспільства, якому наразі бракує правдивої інформації.
Сьогодні реформа місцевого самоврядування, за його словами, є основою для запровадження змін в освітній, медичній та інших сферах суспільного життя. Адже децентралізація – це процес передачі значних повноважень і коштів від державних органів влади органам місцевого самоврядування, які найближче до громади.
– Я – палкий прихильник децентралізації в Україні, – визнає експерт. – Обізнаний із цією темою на практиці, адже керував Офісом реформ у Чернівцях.
Процес децентралізації влади в Україні набирає обертів, і цей процес уже не спинити, стверджує експерт. Питання в тому – як швидко і наскільки ефективно ми із цим впораємося. Адже запровадження дієвого реформування сфер суспільного життя у нашій державі можливе тільки за умови налагодження повноцінної співпраці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за участі інститутів громадянського суспільства.
– Європі, насправді, нова система управління потрібніша, ніж самій Україні, – додає експерт. – По-перше, якщо вони дають кредити, то розраховують на їх повернення. По-друге, у світі є чимало інвесторів, готових сюди прийти, але їм потрібні як прозорі умови співпраці, так і фінансово спроможні громади, які на паритетних умовах зможуть вкласти у проект бодай 10% ресурсу. Наразі ми цього забезпечити не можемо.
Реально спроможними, за словами пана Баб’юка, сьогодні можна вважати лише 180 громад, тобто 1,5% від загалу створених. А тому слід розпочинати і укрупнення, і приєднання. На заваді – брак необхідного законодавства.
Наразі ми опинилися у патовій ситуації, бо ніхто змін не хоче, – визнає тренер. – Реформу у нас роблять «від не хочу». Нагадаю, для її просування потрібно, аби Верховна Рада ухвалила законопроект про зміни до Конституції у другому читанні. Окрім того, під це підтягнуті ще 35 законів.
Зокрема, потрібен так званий закон «про дооб’єднання», аби до вже існуючих громад могли приєднатися інші населені пункти. За словами пана Баб’юка, потрібні і зміни до Бюджетного кодексу, аби стимулювати подальше об’єднання.
Однозначно позитивним було б і розширення повноважень щодо розпорядження землею поза населеними пунктами, – додає він. – Це – сотні тисяч квадратних кілометрів площ у межах кожної області.
Експерти також нарікають на брак закону «Про вибори старост». Наразі передбачається, що таке голосування має відбуватися за кошти громади. Тож противники пояснюють відмову тим, що грошей у казні немає або їх слід використати на корисніші речі.
Інший камінь спотикання – закон про зміну меж, – додає експерт. – Тут домислів зазвичай – найбільше, адже людей лякають ліквідацією районів і райадміністрацій, а відтак – знищенням усієї інфраструктури, що є у їхньому підпорядкуванні. Я переконаний: поки не створять усіх громад, доти райони ніхто не ліквідовуватиме.
Серед пріоритетів децентралізації та добровільного об’єднання територіальних громад реформатори наводять низку аргументів, хоча і не приховують негативів та проблем.
– Децентралізація дозволить жителям громад отримувати послуги – соціальні, адміністративні і комунальні – максимально наближено до місця проживання, – уточнює Ігор Баб’юк. – Цифра – 20 кілометрів не є випадковою. Така відстань гарантує, що до вас вчасно із центру громади приїдуть швидка, пожежна, поліція.
Громади отримують права на встановлення місцевих податків і зборів, достатніх для виконання власних повноважень і стимулювання економічного розвитку задля створення нових робочих місць. Завдяки таким фінансовим, майновим та інтелектуальним ресурсам, можна говорити про покращення якості освітніх, медичних та інших послуг, а також – утримання місцевої інфраструктури, наголошує експерт.
Звісно, жити доведеться по-новому, – продовжує Ігор Баб’юк. – На базовому рівні ради громад обиратимуть виконкоми. У селах, які входять до складу місцевої ради, працюватимуть старости. Щоб людина, наприклад, не їздила у сільраду за довідкою, вирішувати цю проблему на місці повинен староста.
Причому трирівнева система влади збережеться. Так, депутати на рівні району обиратимуть голову районної ради і формуватимуть виконком. Аналогічно відбудеться і на рівні області. У кожного із цих органів буде своя компетенція, – додає він. – Наприклад, у підпорядкуванні району залишиться будинок культури районного значення, інтернати, вторинний рівень медичної допомоги, а також якась спільна власність громади району.
Експерт перелічив вимоги, які висувають до тих, хто прагне об’єднатися: одна область, добровільність, у ролі центру – найбільший населений пункт, відстань від центру – до 20 км тощо. Причому Ігор Баб’юк наголосив, що статус населеного пункту після об’єднання не змінюється. Окрім того, одна громада не може існувати всередині іншої.