ГО “Лабораторія демократичних трансформацій” спільно з Чернівецькою міською радою розпочали реалізацію проекту “Єдині стандарти – життєздатне фінансування: розширення інструментів партисипативної участі громади міста Чернівці у вдосконаленні місцевих цільових програм через орієнтування на людиноцентричний підхід”.
Дана ініціатива реалізовується рамках проекту “Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні”, який впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих регіональних влад за фінансової підтримки МЗС Норвегії.
Головна мета ініціативи – підвищення ефективності та дієвості використання бюджетних коштів та візуалізації місцевих фінансів, раціональне та прозоре використання бюджетних коштів.
Відтак, одним із завдань є розробка єдиних стандартів місцевих цільових програм для забезпечення прозорості програмно-цільового методу фінансування. Для дослідження обрано три місцеві цільові програми: “Програма розвитку освіти міста Чернівці на 2017-2020 роки”, “Цільова програма з будівництва об’єктів житла і соціальної сфери в місті Чернівцях на 2017-2020 роки “Сучасне місто”, “Програми будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів житлово-комунального господарства в м. Чернівцях на 2017-2020 роки “Комфортне місто”. Також передбачається поглиблення спроможності працівників виконавчих органів Чернівецької міської ради у використанні результато-орієнтованого підходу до розробки, впровадження та моніторингу місцевих цільових програм. Останнє буде забезпечене завдяки активній участі трьох менторів: з питань житлово-комунального сектору – Тетяна Бойко,експертка в сфері ЖКГ, керівниця житлово-комунальних та енергетичних програм Громадської мережі ОПОРА; з питань сектору благоустрою міста – Сергій Гаращук, експерт з муніципального управління; з питань освіти – Наталія Гусак, членкиня ГО “Економічні ініціативи”.
У підсумку передбачаємо розробку єдиних інструментів, індикаторів результативності та, як результат, єдиних рекомендацій щодо розробки, виконання, моніторингу та контролю місцевих цільових програм, які можуть використовуватися усіма зацікавленими виконавчими органами міської ради в подальшому. Методичні рекомендації в рамках проекту упорядковуватиме Христина Тибінка, експертка ГО “Центр досліджень місцевого самоврядування”.
Крім того, додатком до рекомендацій міститиметься огляд методів партисипації, які доцільно використовувати у бюджетному процесі.
Рекомендації будуть зібрані у вигляді методички, електронна версія якої буде доступна на офіційному сайті Чернівецької міської ради для завантаження всіма зацікавленими сторонами.
Зустріч учасників проекту з працівниками виконавчих органів Чернівецької міської ради, де було визначено напрямків подальшої співпраці, заплановано зустрічі з активом громади та представниками профільних департаментів міської ради, розпочато аналіз трьох місцевих цільових програм.
Як потрапити в школу через жеребкування, чому вчитимуть дітей в новій українській школі та якою мовою навчатимуть національні меншини – розбираємось в Реформах зблизька.
Метою форуму було налагодження зв’язків та обмін досвідом між молодими активістами й журналістами за для вироблення механізмів боротьби з корупцією на регіональному та локальному рівнях.
У форумі взяла участь молодь, активісти на журналісти із Чернівецької, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Волинської та Рівненської областей.
Під час дводенного форуму учасники ділилися власним досвідом антикорупційних практик, задати питання експертам та напрацювати антикорупційну стратегію для власного регіону чи населеного пункту. Також на Форумі учасники актикорупційної школи «Майстерня змін», яка функціонувала в Чернівцях, презентували власні антикорупційні проекти.
Організатором форуму виступила ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» в рамках проекту «Просування реформ в регіони», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою».
14 березня 2018 року в Чернівцях відбувся круглий стіл на тему “Чого чекати від освітньої реформи дошкільнятам, школярам та студентам з 1 вересня”.
У заході взяли участь представники експертного середовища області, студентського самоврядування, журналісти, а також спеціальний гість — Володимир Бахрушин, радник Міністра освіти та науки України Лілії Гриневич.
Учасники детально обговорили наступні питання:
– якими є цілі освіти, її місце в економіці знань, місце України в Європейському освітньому просторі;
– рівні освіти;
– автономія та відповідальність закладів освіти;
– інструменти забезпечення якості освіти;
– як навчання стане індивідуалізованим;
– як викладачі можуть стати компетентнішими;
– чи можливий громадський нагляд за освітою.
Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу “Чернівці”.
19 лютого у Чернівцях стартував відкритий антикорупційний навчально-просвітницький проект «Майстерня змін».
Проект реалізовується за ініціативи ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» та за сприяння «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій».
«Майстерня змін» є відкритою та передбачає шість щотижневих одноденних дискусійних воркшопів на антикорупційну тематику протягом лютого та березня 2018 року. Вона стане форматом долучення молоді до обговорення та вирішення актуальних проблем громади, міста, країни. Студентська молодь, юні громадські активісти та всі охочі зможуть поспілкуватися з провідними фахівцями-антикорупціонерами та виробити власні ідеї для боротьби з корупцією.
На першому воркшопі під назою «Бюджетна політика на місцевому рівні» студенти кафедри журналістики ЧНУ, молоді активісти та всі охочі говорили з Миколою Проданюком – координатором регіонального Центру компетенції ProZorro у Чернівецькій області про особливості формування місцевого бюджету. Обговорювали також «ProZorro» і можливість ефективного користування відкритими даними.
Акцентуючи на питаннях доцільності субсидій, Микола Проданюк підкреслив: «Держава не повинна за рахунок одних громадян утримувати інших. Субсидіарна політика з часом має відійти в минуле».
І наостанок експерт висловився так: «Місцевий бюджет – це кошти, які дають громадам. Вони мають взяти на себе відповідальність за їхнє використання і бажано, звісно, щоб це використання було доцільним».
У 2017 році Лабораторія демократичних трансформацій розширила аудиторію просвітницької кампанії “Реформи зблизька”: до журналістів, керівників буковинських ЗМІ, телеглядачів, державних та місцевих службовців доєдналися студенти Буковинських вишів. Всі вони мали нагоду поспілкуватися особисто із реформаторами, які безпосередньо ініціюють та втілюють реформи у найважливіших сферах життя. Серія відкритих лекцій для студентів-політологів, істориків, журналістів, медиків та майбутніх держслужбовців охопила понад 200 слухачів.
За словами ініціатора кампанії “Реформи зблизька”, директора Лабораторії демократичних трансформацій Вадима Міського, такі зустрічі дозволяють молоді повірити у своє майбутнє в Україні, побачити можливості для розвитку себе разом країною, завести і підтримувати особисті контакти із визнаними фахівцями в галузі, яких запрошує в Чернівці Лабораторія.
“Сьогодні молодь, на жаль, переважно не бачить свого майбутнього в Україні, шукає можливості виїхати закордон. Це парадокс, адже фундаментальні реформи у важливих сферах життя – це найкращий час для зростання нових амбітних лідерів. Наша мета – заохотити молодих буковинців до активного професійного та громадського життя у своїй країні”, – наголошує Вадим Міський.
Починаючи з осені цього року молодь дізнавалася більше про хід реформ в Україні. «Як змінить медична реформа життя пересічного громадянина, котрий потребує медичної допомоги?», «Поява чесного суду в Україні можлива?», «Чи справді процес децентралізації є необхідним для побудови функціональної держави?» – ці та інші питання задавали буковинські студенти експертам.
Відкриті дані: працюємо з інформаційними реєстрами
У рамках кампанії «Реформи зблизька» Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», під час лекції «Робота з відкритими інформаційними реєстрами» разом зі студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 27 вересня розмірковував, чи в повному обсягу ми використовуємо ту інформацію, на яку маємо право і яка є необхідною для нас?
Жвава полеміка на лекції Володимира Тарная
«Для широкого кола громадськості потрібно пояснювати, що таке відкриті дані. Навіть серед посадовців не всі розуміють, що інформація належить народу, а не тільки їм», – ділиться Володимир Тарнай.
Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?
Михайло Жернаков, д.ю.н., головний експерт РПР з судової реформи та член Громадської ради доброчесності, із лекцією «Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?» зібрав 12 жовтня студентів кафедри журналістики ЧНУ – майбутніх «віртуозів пера», аналітиків, редакторів, які мали можливість почути та поспілкуватися про наявні проблеми, динаміку та подальші перспективи судової реформи.
Михайло Жернаков
Під час лекції експерт розповів про хід судової реформи в Україні. Жернаков зазначив, що за даними соціологічних досліджень, рівень довіри до українських судів становив 0,7%. За даними того ж опитування, довіра до російських ЗМІ становила 2,5%. У 2017 році, згідно останніх соціологічних опитувань, довіра до суду зросла і становить 12%. Ця тенденція позитивна, але надто повільна. На жаль, сподівання на суттєве оновленн суддівського конкурсу можуть не справдитися, адже на думку громадськості в процесу добору суддів часто не зважають, пропускаючи до найвищих суддівських посад старих суддів.
На відкритій лекції Михайла Жернакова студенти слухають про оновлення судової системи в Україні
«Ураїнці страшенно втомилися від несправедливості. І якщо вони її не отримають від держави, то почнуть встановлювати її на власний розсуд – так, як знають. Щоб цього не сталося, необхідно переосмислити підходи до того, що ми називаємо «судова реформа». Щонайменше потрібно змінити органи суддівського врядування, а також процедури підготовки і призначення майбутніх суддів. Яким саме чином це зробити – окрема складна дискусія», – пояснює Михайло Жернаков.
Медична реформа: від чого залежить та як відбуватиметься?
Про те, чого чекати від медичної реформи студенти Буковинського державного медичного університету спілкувалися 2 листопада Олександром Ябчанкою, головним експертом Реанімаційного Пакету Реформ з реформи системи охорони здоров’я, лікарем-педіатром.
Олександр Ябчанка розповідає студентам-медикам про реформу охорони здоров’я, яку щойно прийняв Парламент
«Ухвалення Верховною Радою законів – це ще далеко не реформа, а лише можливість її реалізувати. Впровадження буде залежати від ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування, обласних і районних державних адміністрацій, керівників медичних закладів, медпрацівників та громадських організацій», – пояснює Олександр Ябчанка.
Відкрита лекція Олександра Ябчанки прикувала увагу більш ніж 70-ти майбутніх медиків
Реформа публічної адміністрації – яких змін чекати на місцях?
Із лекцією для майбутніх державних слудбовців, що навчаються в Чернівецькому національному університеті «Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях» завітав 22 листопада запрошений експерт Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ, член Координаційної ради з питань реформування державного управління, розповідав про те, коли та за яких умов українська державна служба стане схожою на європейську.
На відкритій лекції Ігоря Коліушка студенти дізнаються про реформу державного управління безпосередньо від автора закону “Про державну службу”
Ігор Коліушко є експертом з публічного права, автором та співавтором близько 40 законопроектів, розповідав про проблеми публічної адміністрації у практичній площині, посилаючись на реальні прецеденти.
Три роки децентралізації: підсумки та виклики
«Коли усі громади завершать об’єднання?» – таким питанням зустріли 19 грудня студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету запрошеного експерта Юрія Ганущака, автора законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету, державних закупівель, експерта з питань децентралізації Реанімаційного Пакету Реформ.
Юрій Ганущак спілкується зі студентами факультету історії політології та міжнародних відносин про перспективи та виклики у реалізації процесу децентралізації
«Україна має всі шанси скористатися так званим «тунельним ефектом» – тобто не вивчати «на своїй шкурі» усі помилки, які свого часу пройшла Європа, а минути їх доволі легко, певним чином наздогнати попередників і досягти результату набагато швидше», – переконаний Юрій Ганущак.
Гасло експерта, яке студенти взяли на озброєння – «ми приречені на успіх», послуговуючись ним вони активно дискутували про нюанси процесу децентралізації.
У 2018 році Лабораторія демократичних трансформації продовжить запрошувати провідних реформаторів для спілкування зі студентами Буковини. Вже на початку року ми торкнемося тематики енергетичних реформ та енергонезалежності, створення суспільного мовлення та медіа-реформ, реформування системи освіти, а також боротьби з корупцією.
24 листопада команда розробників, що включає представників депутатського корпусу, Міністерства молоді та спорту, Реанімаційного пакету реформ та міжнародних організацій, презентувала проект Закону “Про молодь”. Понад 200 молодих експертів з усієї України взяли участь у регіональних обговореннях, експертних зустрічах та Skype-конференціях та узагальненні результатів протягом роботи над проектом.
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов наголосив, що тісна співпраця дає кращі результати та мотивує молодих людей безпосередньо долучатись до практичної реалізації молодіжної політики. “Саме тому ми доклали максимум зусиль, щоб залучити молодь, молодіжних експертів до удосконалення законопроекту “Про молодь”, – зазначив міністр.
Керівник відділу адвокації Реанімаційного Пакету Реформ та співрозробник законопроекту Вадим Міський акцентував на тому, що вже виросло нове покоління, яке може пропонувати свої рішення і відповідати за них. Він, зокрема, поінформував про законодавчу новацію – Агенцію з підтримки молодіжних ініціатив, яка підтримуватиме на конкурсних засадах проекти молодіжних організацій та осіб. “Це дасть справжній поштовх для появи та розвитку нових молодіжних ініціатив”, – зазначив Вадим Міський.
Міністр молоді та спорту висловив переконання у тому, що найбільш ефективними є ті державні рішення для молоді, які розроблені за її активної участі. Важливим результатом Всеукраїнського обговорення законопроекту є не тільки удосконалений текст закону. Головне — це усвідомлення молодими людьми, які брали участь у обговореннях, своєї ролі та відповідальності за майбутні зміни, що стосуються кожного. Як зауважив міністр, до співавторів законопроекту тепер можна сміливо додати українську молодь.
Під час прес-конференції народний депутат України, один із авторів проекту Закону України “Про молодь” Іван Крулько поінформував про нові підходи та основні напрями реалізації молодіжної політики, які встановить новий закон.
Керівник програм з питань здоров’я та розвитку молоді ЮНІСЕФ в Україні Олена Сакович розповіла про досвід організації регіональних молодіжних обговорень і наголосила, що робота у цій спільній справі знайдеться для кожного.
Нагадаємо, проект Закону України “Про молодь” розроблявся народними депутатами України, спеціалістами Міністерства молоді та спорту, Реанімаційним Пакетом Реформ, членами молодіжних громадських об`єднань, громадськими діячами. Першу редакцію законопроекту розроблено та подано до Верховної Ради групою народних депутатів у грудні 2015 року. Протягом 2016 року відбулась низка громадських обговорень у регіонах (Дніпро, Одеса, Львів, Харків, Краматорськ) і фінальне обговорення у Києві.
23 жовтня на конференції з обрання члена Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України у сфері захисту інтересів дітей та молоді був обраний Вадим Міський, координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ, висунутий ГО «Transparency International Україна» та рядом молодіжних організацій.
Вадима Міського підтримали ряд організацій, що працюють із молоддю – ВГО «Молодий народний рух», ВМГО «Всеукраїнська асамблея молоді», ВМГО «Об’єднання «Європейська молодь України», ГО «Ліга інтернів», ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», ГО «Українська мережа енергетичних інновацій «Грінкубатор», ВМГО «Батьківщина молода», МО «Пласт – Національна cкаутська організація України», Центр політичних досліджень, Чернівецька обласна громадська організація «Захист».
Всього, 19 громадських організацій у сфері захисту інтересів дітей та молоді висунули шістьох кандидатів. Шляхом таємного рейтингового голосування членом наглядової ради був обраний Вадим Міський.
Високі зарплати і короткострокові контракти для творчих працівників НСТУ
У своєму виступі Вадим Міський звернув увагу на величезну відповідальність громадського сектора за створення НСТУ, адже більшість у наглядовій раді буде саме від представників громадських організацій, а не політичних сил. За створення, запуск та незалежне функціонування Суспільного відповідатимуть люди, яких делегувало суспільство.
Пан Міський також наголосив на важливості високих зарплат і короткострокових контрактів для творчих працівників: «Великі зарплати – це, звісно, наріжний камінь, але не вони вирішують усе. Потрібен грамотний підхід до найму працівників. Працівники творчих спеціальностей, на мій погляд, повинні обиратися саме на короткострокову проектну діяльність. Проект має пройти незалежний професійний відбір, за результатом проекту на короткий строк має підписуватись контракт. З високою зарплатою, але на короткий строк. Тоді людина вмотивована якнайкраще реалізувати свій проект. Якщо ми не зробимо високі зарплати і короткострокові контракти, ми ризикуємо повторити приклад державних мовників, які мали репутацію відстійника ідей».
Нагадаємо, процес обрання наглядової ради Суспільного мовника розпочався восени 2014 року, коли вперше було оголошено про прийом заяв від громадських об’єднань та асоціацій. Після внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» в березні 2015 року процес проведення конференцій було відтерміновано і повторно оголошено про прийом заяв у липні. У зв’язку зі зміною статусу громадських організацій право брати участь в обранні наглядового органу НСТУ отримала значно більша кількість об’єднань. Також було розширено сфери їх діяльності – додано сферу захисту прав національних меншин.
