Архів позначки: Вадим Міський

Новини

Український молодіжний фонд дасть сигнал молодим людям: держава заохочує вашу ініціативу — Вадим Міський

За умови ухвалення в цілому законопроєкту «Про основні засади молодіжної політики» восени, Український молодіжний фонд може з’явитися вже в 2021 році.

Утворення Українського молодіжного фонду та його належне фінансування може кардинально змінити нинішню статистику, відповідно до якої значний відсоток молодих людей не бачать свого майбутнього в Україні.

Про це повідомив програмний директор ГО «Детектор медіа» та керівник Лабораторії демократичних трансформацій Вадим Міський під час національної радіодискусії «Якою має бути молодіжна політика» на Українському радіо.

«Недавня ситуація із вчителькою фізкультури у столичному коледжі, яка шокувала соцмережі криком на 16-річну дитину зі словами «Закрив рот! Я тобі слово давала?», на жаль, є дуже типовим прикладом ставлення «держави» до молодої людини. Після таких випадків, звісно, важко сприймати державу як партнера в самореалізації», — пояснив Вадим Міський.

За його словами, молода людина має розуміти, що держава в ній зацікавлена, державі вона не байдужа, і її ініціативу, спробу почати свою справу — бізнес, громадський чи мистецький проєкт — держава готова буде підтримати.

Таким суб’єктом з боку держави стане Український молодіжний фонд, де молода людина зможе отримати заохочення та підтримку в перших кроках дорослого життя, вважає Вадим Міський: «Фактично, Український молодіжний фонд дасть сигнал кожній молодій людині: держава заохочує твою ініціативу».

Експерт зазначив, що для ефективнішої роботи Фонду необхідно внести пакет змін до бюджетного кодексу, а також боротися за належне фінансування нової інституції. Крім того, для забезпечення необхідного рівня автономії в реалізації Фондом молодіжної політики, у законопроєкті варто більш чітко окреслити повноваження органів управління установи.

Створення Українського молодіжного фонду для конкурсного фінансування проєктів молоді передбачене законороєктом №3718, ухваленим у першому читанні.

Приклад для роботи Фонду — Український культурний фонд, зокрема його процедури надання фінансування, процеси ухвалення рішень і співпраця з міжнародними донорами.

Як повідомляв «Детектор медіа», народні депутати Олександр Санченко та Іван Крулько, які є авторами законопроєкту «Про основні засади молодіжної політики», запропонували поправку до проєкту державного бюджету на 2021 рік, щоб передбачити 100 млн грн на Український молодіжний фонд. За словами Санченка, на кінець 2020 року буде ухвалений і закон «Про основні засади молодіжної політики», і відповідний «рядок» у бюджеті. Це допоможе стартувати Українському молодіжному фонду вже в 2021 році.

Нагадаємо, за словами заступниці міністра молоді та спорту Марини Попатенко, понад 60% молоді не знають про можливості, запропоновані державою. Міністерство молоді та спорту акцентуватиме свою діяльність на інструментах підтримки молоді та залучення її до активності в суспільно-політичному житті країни: за мету поставили за наступні 5 років збільшити відсоток залученості молоді з 16% до 25%.

Національна радіодискусія «Якою має бути молодіжна політика» організована Українським радіо спільно з Мінмолодьспорту та громадськими організаціями НСОУ “Пласт”, “Детектор медіа”, “Лабораторія демократичних трансформацій”, Українським незалежним центром політичних досліджень та ВГО «Агентство охорони прав виконавців».

Джерело: Детектор медіа
Фото: UA: Суспільне мовлення

Новини

Захист прав інтелектуальної власності молодих українських авторів та виконавців у світлі законодавчих змін

3 березня у Києві відбулося обговорення «Актуальні питання охорони прав інтелектуальної власності молодих українських авторів та виконавців», до організації якого долучилася і Лабораторія демократичних трансформацій.

Учасники обговорили текст опублікованого Мініекономіки законопроекту «Про авторське право і суміжні права», котрий має гармонізувати українське законодавство із європейськими директивами, а також торкнулися питання забезпечення прав творчої молоді, яка вперше стикається з системою захисту авторських прав на початку своєї кар’єри.

«Законопроект надасть нам нові механізми вирішення проблем правового регулювання сфери авторського права і суміжних прав з врахуванням передового європейського досвіду, зокрема і для юних виконавців та наших молодих авторів», — переконаний Віктор Герасимов, директор Агентства охорони прав виконавців.

За його словами, на рівні норм закону очікується врегулювання порядку укладання ліцензійних договорів, уточняться визначення і зміст майнових прав: відтворення — щодо якого уточниться зміст із врахуванням особливостей цифрового копіювання; кабельна ретрансляція — де буде враховано інтереси як українських, так і зарубіжних медіа; прокат, позичка, а також «доведення до загального відома публіки» або ж «публічне сповіщення» на основі європейського підходу до трактування цих термінів.

Вадим Міський, директор Лабораторії демократичних трансформацій, звернув увагу на те, що законопроект розширює перелік винятків з авторського права і суміжних прав, зокрема — щодо творів для осіб з обмеженнями зору; щодо використання творів, розміщених в публічних місцях (т.зв. «свобода панорами»); для тимчасового відтворення технологічного характеру (здійснюється провайдерами) тощо. Він позитивно оцінив ці новації як такі, що дадуть змогу краще захистити права молодих артистів, авторів та виконавців, а також забезпечити кращий баланс інтересів між правовласниками та користувачами.

Організаторами події стали Асоціація діячів естрадного мистецтва України спільно з ВГО «Агентство охорони прав виконавців» та ГО «Лабораторія демократичних трансформацій». Інформаційний партнер — музичний портал «Music Review».

Новини

Вадим Міський призначений секретарем Ради з питань свободи слова при Президентові

Президент України затвердив склад Ради з питань свободи слова та засхисту журналістів, яку очолив чернівчанин, громадський діяч Вадим Міський. Про це повідомляють на сайті президента.

Раду з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України утворена з метою забезпечення дотримання конституційного права на свободу слова, налагодження ефективної взаємодії державних органів, засобів масової інформації, інститутів громадянського суспільства, зокрема щодо запобігання перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Відповідно до указу Президента №808/2019, секретарем Ради призначено Вадима Міського. Окрім нього, членами ради сталижурналісти, юристи, редактори, продюсери і громадські діячі.

До складу Ради увійшли: 

  1. Міський Вадим Васильович — громадський діяч, секретар Ради;
  2. Бурмагін Олександр Олександрович — юрист;
  3. Влащенко Наталія Вікторівна — журналістка, продюсерка;
  4. Городецька Ірина Олегівна — юристка;
  5. Гуменюк Наталія Петрівна — журналістка;
  6. Дуцик Діана Ростиславівна — громадська діячка;
  7. Єлізаров Павло Олександрович — продюсер;
  8. Кречетов Максим Геннадійович — журналіст;
  9. Лебедєва Тетяна Яківна — громадська діячка;
  10. Остапа Світлана Віталіївна — журналістка, редакторка;
  11. Писанка Людмила Олександрівна — редакторка;
  12. Попова Тетяна Валеріївна — громадська діячка;
  13. Toмілeнкo Сергій Антонович — громадський діяч, журналіст;
  14. Шевченко Тарас Сергійович — юрист, громадський діяч;
  15. Штурхецький Сергій Володимирович — громадський діяч.
Новини

Суспільний мовник потребує кращої взаємодії зі своєю аудиторією на регіональному рівні — Вадим Міський

Про це сказав секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), програмний директор ГО «Детектор медіа» та керівник «Лабораторії демократичних трансформацій» Вадим Міський під час конференції «Регіональний вимір європейської інтеграції», що відбулася 5 квітня 2019 року у Львові під егідою Платформи громадянського суспільства Асоціації Україна–ЄС, членом якої  є «Лабораторія демократичних трансформацій», за підтримки проекту «Громадська синергія» та МФ «Відродження».

За його словами, це необхідно для повноцінного виконання стандартів Ради Європи у сфері Суспільного мовлення, засадничими з яких є: незалежність програмної політики від органів державної влади, слугування інтересам суспільства та участь громадськості в управлінні мовником, а також наявність належних засобів для виконання місії – як фінансових, так і технічних.

«Україна є дуже різноманітною, кожен регіон має свою унікальна специфіка і це позначається на потребах аудиторії регіональних каналів. Якщо на центральному рівні участь громадськості в управлінні НСТУ забезпечена через унікальну модель наглядової ради, до якої входять як представники громадських організацій за дев’ятьма сферами діяльності, так і представники восьми парламентських фракцій і груп, то на регіональному рівні комунікація з громадськістю та різними аудиторіями наразі інституційно відсутня», — сказав Вадим Міський. Він нагадав, що Концепція регіонального мовлення НСТУ передбачає децентралізацію управління регіональним контентом, і це відкриє можливість місцевим каналам краще взаємодіяти з місцевою аудиторією.

«Хорошим прикладом є «ради аудиторії» (audience councils), які працюють в британському BBC на регіональному рівні. Ради аудиторії BBC є дорадчими колегіями при наглядовому органі BBC, аналогу Наглядової ради НСТУ», — зазначив пан Міський.

За його словами, у Великобританії створено чотири Ради аудиторії за регіональним принципом — у Англії, Північній Ірландії, Шотландії та Уельсі. Ради аудиторії відіграють важливу роль в інформуванні наглядового органу компанії про погляди, потреби та інтереси аудиторій у різних регіонах, а також надають інформацію про те, наскільки добре BBC задовольняє потреби цих аудиторій та виконує свою місію. Члени Ради аудиторії призначаються наглядовим органом BBC, як правило, на три роки, з-поза меж BBC та працюють на громадських засадах. Кожну Раду очолює один із членів наглядового органу BBC, що представляє відповідний регіон.

Під час конференції народний депутат від Львівщини Оксана Юринець поцікавилася, чому і на центральному, і на регіональному рівні Суспільне Телебачення часто випускає з поля зору важливі події, про які не повідомляють ані в новинах, ані в програмах. При цьому вона зауважила, що не йдеться про висвітлення діяльності народних депутатів.

Вадим Міський пояснив, що можуть бути різні причини, чому та чи інша подія не потрапила до ефіру центрального чи регіонального каналу НСТУ — відсутність інформприводу для новини, особливості програмування каналів та обмеженість кількості продукту власного виробництва, заплановані інші теми, обмеженість фінансів на виробництво тощо. Втім говорити про повну відсутність порушеної проблеми не можна, адже і справді, різні моніторинги свідчать про недостатню увагу телеканалів НСТУ до суспільно-важливих подій, зокрема до президентських виборів.

На його думку це проблеми росту мовника, разом з тим, він підкреслив, що Наглядова рада неодноразово звертала увагу менеджменту на такі «вузькі місця» та очікує на проведення відповідної роботи над помилками.

За словами Директора «Лабораторії демократичних трансформацій», наявність регіональних аудиторних рад могла б допомогти регіональним каналам Суспільного швидше реагувати на запит громадськості та бути ближчими до людей. За словами Вадима Міського законодавчі механізми для цього є, можливість утворення дорадчих органів при НСТУ вже передбачена законодавством, необхідно лише запропонувати модель та механізм роботи таких рад.

Як повідомляв сайт «Суспільне мовлення», за даними незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської кампанії в Україні, що відбувся за підтримки Ради Європи, телеканал «UA:Перший» не забезпечив широкого висвітлення виборів. Відповідний моніторинг висвітлення в медіа президентської передвиборчої кампанії в Україні провела за підтримки двох проектів Ради Європи коаліція громадських організацій, в яку входять Комісія з журналістської етики, «Платформа прав людини», Український інститут медіа та комунікації та StopFake, у період з 4 лютого по 17 березня 2019 року.

Нагадаємо, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова під час презентації звіту «Основні медійні тренди передвиборної кампанії-2019 в березні» теж сказала, що новини на «UA: Першому» майже не висвітлювали передвиборної кампанії. Разом із тим, у звіті відзначили, що ток-шоу «Зворотний відлік» на Суспільному та три канали «Українського радіо» показали високу якість висвітлення виборів.

Як повідомлялося раніше, у жовтні 2018 року було схвалено Концепцію регіонального мовлення ПАТ «НСТУ». Відповідно до неї на регіональне мовлення покладено додаткове завдання: «Об’єднувати різноманітну країну, збільшуючи зацікавленість та обізнаність усіх про своєрідність та неповторність кожної з її частин. Немає центру та периферії — є єдина велика Україна». Разом з тим, концепція не передбачає створення регіональних хабів і бюро, про що неодноразово йшлося раніше (відповідно до стратегії, з якою переміг на виборах голова правління ПАТ «НСТУ» Зурабі Аласанія).

За словами члена правління ПАТ «НСТУ» відповідальний за роботу з філіями Миколи Чернотицького, згідно з концепцією, після першого етапу централізації почнеться поступова децентралізації регіональних філій. «Наступним етапом розвитку регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» у період 2019-2021 років буде поетапне делегування повноважень в регіони, розширення власного виробництва згідно з потребами аудиторії кожного регіону, зокрема за рахунок співпраці з регіональними продакшнами», – повідомляв він.

Нагадаємо, нещодавно Платформа громадянського суспільства (ПГС) Асоціації Україна-ЄС закликала український уряд і парламент запровадити більш захищену та прозору систему фінансування Суспільного мовлення, у відповідності до рекомендацій Ради Європи. Відповідний заклик до Українських органів влади міститься у Спільній декларації Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС — офіційного двостороннього органу Асоціації Україна-ЄС, — прийнятій за підсумками 7-го спільного засідання європейської та української сторони у м. Львові 3-4 квітня 2019 року.

Фото: надані Проектом «Громадська синергія»
Джерело: «Суспільне. Детектор Медіа»

Нагадаємо,

Новини

Платформа громадянського суспільства Асоціації Україна-ЄС закликає уряд і парламент запровадити більш захищену модель фінансування НСТУ

Про це йдеться у спільній декларації Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, яку прийняли за підсумками 7-го спільного засідання європейської та української сторони у Львові 3-4 квітня 2019 року, повідомив член Української сторони Платформа громадянського суспільства Асоціації Україна-ЄС (ПГС) , програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

У тексті декларації представники громадянського суспільства країн ЄС та України «відзначають важливість створення незалежного суспільного мовлення в Україні та закликають український уряд і парламент запровадити більш захищену та прозору систему фінансування Суспільного мовлення, у відповідності до рекомендацій Ради Європи».

У декларації наполягають на «прискоренні гармонізації українського законодавства у сфері аудіовізуальних послуг із відповідною директивою ЄС».

Вадим Міський звернув увагу, що Угода про Асоціацію між Україною та ЄС передбачає особливу увагу до співробітництва України та ЄС в питаннях підтримки ЗМІ, передовсім Суспільного мовлення, з метою посилення їхньої незалежності відповідно до європейських стандартів, зокрема стандартів Ради Європи. «Проте сьогодні фактично є невиконаним стандарт Ради Європи, що передбачає обов’язок держав-членів запровадити належні, захищені та прозорі механізми фінансування, які гарантуватимуть Суспільним мовникам засоби, необхідні для виконання їхньої місії», – зауважив пан Міський. Він подякував офіційним представникам громадянського суспільства ЄС та України за спільну увагу до умов роботи новоствореного Суспільного мовника та єдність позиції обох сторін Платформи в питанні необхідності запровадження більш захищеної та прозорої системи фінансування НСТУ у відповідності до рекомендацій Ради Європи.

Нагадаємо, Платформа громадянського суспільства (ПГС) Україна–ЄС є офіційним органом, створеним у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона складається з представників громадянського суспільстваУкраїни з однієї сторони і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) – з іншої. ПГС створена з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію

Як писав «Детектор медіа», 5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріуш Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Джерело: “Суспільне. Детектор Медіа”

Аналітика

Промова Вадима Міського на слуханнях ПАРЄ «Трансформація суспільних медіа: виклики та варіанти рішень»

24 січня 2018 року у Парламентській асамблеї Ради Європи, м. Страсбург, відбулися слухання «Період трансформації суспільних медіа: виклики та варіанти рішень», організовані Комітетом ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа та Європейською спілкою мовників.

В ході слухань виступили: Генеральний доповідач ПАРЄ з питань свободи медіа та безпеки журналістів Лорд Джордж Фулкес, колишній віце президент Європейської спілки мовників Борис Бергант, керівник департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Патрік Пеннінкс, секретар Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та програмний директор ГО «Детектор медіа»  Вадим Міський, гендиректор Словенського суспільного мовника RTV Slovenia Марко Філлі, а також гендиректор Литовського суспільного мовника LRT Моніка Гарбачаускайте-Будрієне.

Детектор медіа публікує повний текст доповіді представника України Вадима Міського, що окреслює результати дворічної роботи мовника, а також проблему, пов’язану з нестабільністю фінансування компанії та пропозиції щодо її вирішення.

Вам напевне відомо, що українське Суспільне мовлення — наймолодше в Європі. Хоча ми об’єднуємо найстаріші українські радіостанції та телеканали (Українському радіо цьогоріч виповниться 95 років) закон про Суспільне мовлення в Україні був прийнятий лише у 2014 році після 15 років адвокації, а юридично Суспільне мовлення України почало свою історію з 2017 року.

Закон передбачав об’єднання 30 різних державних телеканалів та радіостанцій — національних та регіональних — у єдину компанію. Ми пройшли цей шлях за 3 роки з моменту ухвалення закону, і в січні 2017 року створили Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ).

В нас утворена незалежна Наглядова рада, в якій присутні представники громадських організацій із 9 різних сфер, а також представники парламентських фракцій і груп.

Саме Наглядова рада, як вищий керівний орган, обрала на прозорому конкурсі голову та членів правління. Також ми затвердили редакційний статут, утворили редакційну раду, що слідкує за дотриманням журналістських стандартів у роботі, створили систему контролю в компанії.

Зі створенням Суспільного мовлення ми запровадили більш гнучку зарплатну політику, яка дозволила оптимізувати штат працівників, залучивши більш високооплачуваних спеціалістів. Протягом минулого року чисельність працівників компанії скоротилася майже на 40% — з понад 7.000 до 4.500.

Кращі фахівці виробляють кращий продукт. У 2018 році аудиторія Українського радіо виросла на 67%, таким чином флагманський радіоканал Суспільного став найпопулярнішим розмовним радіо в Україні, і це визнано дослідженнями індустріального радіокомітету.

На жаль, ми поки не можемо похвалитися такими ж успіхами телебачення з кількох причин, передовсім — з фінансової, адже телебачення дещо дорожче у виробництві.

Варто також відзначити, що постійний моніторинг якості контенту, зокрема новин, який здійснюють незалежні громадські організації, як Детектор медіа демонструє відсутність в новинах каналів Суспільного мовлення матеріалів з грубими порушеннями журналістських стандартів. Звісно, ще багато залишається роботи над оперативністю та повнотою матеріалів, але принаймні ми впевнені, що новини Суспільного не просувають чийсь політичний інтерес.

Як ви розумієте, НСТУ — єдиний серед українських медіахолдингів, який може собі дозволити дотримання журналістських стандартів. Інші медіахолдинги знаходяться у прямій власності олігархів і переважно слугують їхнім політичним інтересам.

Кадрова і редакційна незалежність — це дві міцні підвалини, на яких нині стоїть українське Суспільне мовлення. Але третя і остання — належне фінансування — виявилася крихкою. Механізм фінансування, який потрапив у компромісний закон про Суспільне мовлення, створює ілюзію гарантії фінансування з державного бюджету, але кожного року нас недофінансовують. У 2017 році нестача склала 25%, у 2018 — 50%, у 2019 — 45% від «гарантованого» річного бюджету компанії.

Фінансування Суспільного мовлення сьогодні є питанням політичним, оскільки Уряд і Парламент мають можливість, попри законодавчу гарантію, скорочувати бюджет компанії, у разі якщо коштів в державі не вистачає на всі потреби. Звісно, коштів щороку не вистачає на освіту, пенсії, дороги, медицину, космічну галузь та безліч інших сферю Деякі з них мають схожі з нами гарантії фінансування — на кшталт відсотка від ВВП чи відсотка від загального фонду держбюджету — і Бюджетний кодекс дозволяє політикам ігнорувати ці гарантії, адже якщо кожного профінансувати на 100%, то це вийде далеко за рамки державного бюджету.

Часто політики пропонують нам запровадити абонплату, щоб аудиторія напряму формувала бюджет мовника. По перше, досвід показує, що такий спосіб фінансування не працює у Східній Європі. Частина західноєвропейських суспільних мовників отримує кошти з абонплати, але це країни, що ввели абонплату ще за монопольпоного становища мовнків, до розвитку комерційного медіаринку. В Східній Європі фінансування з абонплати не використовує як серйозне джерело надходжень практично жоден суспільний мовник. З іншого боку, в умовах постійного зростання витрат українських домогосподарств на податки та комунальні платежі, запровадити новий податок на утримання Суспільне мовлення — просто неможливо. Опитування показують, що лише 9% людей готові нині платити додатковий податок на роботу Суспільного мовлення (TNS, 2018). Ці люди знають, що держава вже має необхідні кошти для підтримки його роботи.

І отже, нам доводиться зміцнювати наші гарантії бюджетного фінансування та зменшувати можливість політичного втручання в процес виділення для роботи НСТУ коштів платників податків.

Наглядова рада Суспільного вивчила досвід інших країн і запропонувала нову модель фінансування компанії. Наша пропозиція грунтується на досвіді Литви, де мовник LRT отримує відсоток від певного уже існуючого загального податку, не вводячи при цьому додаткових платежів для домогосподарств.

Ми знайшли податкове надходження в Україні, яке зараз не має цільового отримувача і може бути закріпленим за НСТУ — це рента за користування радіочастотами. 50% цієї ренти є достатніми коштами для роботи та розвитку НСТУ. Запровадження нової моделі фінансування не призведе до збільшення рівня бюджетних видатків, а лише допоможе зробити гарантію більш надійною та реалістичною у виконанні. Рішення виглядає простим, але потребує прийняття змін до Бюджетного кодексу України в парламенті.

Я хочу особливо відзначити роль Офісу Ради Європи в Україні, який підтримував експертизою та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного. Детальний глибокий аналіз системи фінансування НСТУ, підготовлений Радою Європи на прохання Комітету свободи слова Верховної Ради України, довів, що запропонована наглядовою радою НСТУ нова модель фінансування є не тільки реалістичною, а й оптимальним рішенням у для забезпечення сталості фінансування Суспільного мовлення.

У питанні фінансування Суспільного мовлення Україна досі не впровадила стандарт Ради Європи, що передбачає обов’язок держав-членів запровадити належні, захищені та прозорі механізми фінансування, які гарантуватимуть Суспільним мовникам засоби, необхідні для виконання їхньої місії. Розраховуємо на конструктивну співпрацю з урядом та парламентом для якнайшвидшого виконання цього європейського стандарту (Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (96) 10).

Ми розраховуємо на конструктивну співпрацю з урядом та парламентом для якнайшвидшого впровадження цього європейського стандарту в українське законодавство.

Постійна увага Ради Європи до дотримання стандартів є запорукою того, що реформа досягне успіху і Суспільне мовлення в Україні, будучи незалежним та профінансованим, допоможе якнайкраще задовольнити права українців на якісну та неупереджену інформацію.

Новини

У Чернівцях обговорили перспективи розвитку молодіжної політики в громаді

24 липня 2019 року в Чернівцях відбулася дискусія “Молодіжна політика на місцевому рівні”, організована Лабораторією демократичних трансформацій.

Учасники дискусії обговорили наявні механіхми молодіжної політики на місцевому рівні та окресилили перспективні напрями розвитку, які вже використовуюся в інших українських громадах.

Як зазначив Вадим Міський, керівник Лабораторії демократичних трансформацій, покращити роботу із молоддю можуть допомогти розвиток молодіжної інфраструктури, зокрема молодіжних центрів та спортивних установ, фінансування проектів, розроблених молодіжними організаціями, а також налагодження більш тісного діалогу між молоддю та керівництвом міста.

Максим Волошин, продюсер UA:Буковина, звернув увагу на роботу молодіжних рад при голові міста або міській раді, які діють у багатьох громадах України, та запропонував започаткувати окрему цільову програму для молоді, яка передбачала б заходи з фінансуванням на середньострокову перспективу.

Політична експертка Вероніка Круглашова-Вельч закликала місцеву владу налагодити регулярну комунікацію з молоддю та молодіжними організаціями міста. Вона відзначила регулярну участь представників місцевої ради у заходах молодіжних організацій, але й звернула увагу на потребу створення регулярних форматів спілкування з молоддю за ініціативи самих посадовців.

Учасники дискусії домовилися розробити пропозиції для органів місцевого самоврядування з метою вдосконалення молодіжної політики у місті.

Новини

Антикорупційний Форум для молодих громадських активістів та журналістів Західної України відбувся у Чернівцях

Метою форуму було налагодження зв’язків та обмін досвідом між молодими активістами й журналістами за для вироблення механізмів боротьби з корупцією на регіональному та локальному рівнях.

У форумі взяла участь молодь, активісти на журналісти із Чернівецької, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Волинської  та Рівненської областей.

Під час дводенного форуму учасники ділилися власним досвідом антикорупційних практик, задати питання експертам та напрацювати антикорупційну стратегію для власного регіону чи населеного пункту. Також на Форумі учасники актикорупційної школи «Майстерня змін», яка функціонувала в Чернівцях, презентували власні антикорупційні проекти.

Організатором форуму виступила ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» в рамках проекту «Просування реформ в регіони», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою».

Новини

Вадим Міський запропонував фінансувати Суспільне мовлення за рахунок радіочастотної ренти

Повний опис нової моделі фінансування НСТУ читайте тут.

Вадим Міський пояснив, що наразі існує законодавча колізія між нормою закону про Суспільне мовлення та нормою Бюджетного кодексу. Згідно зі статтею 14 закону про Суспільне, «держава забезпечує належне фінансування НСТУ…». Та в Бюджетному кодексі йдеться, що положення статті 14 Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» «застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету». На думку Вадима Міського, це означає, що якщо влада недофінансує Суспільне, їй нічого за це не буде.

Вадим Міський запропонував повністю нову модель фінансування — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. «Користувачами радіочастотним ресурсом є телерадіомовники та надавачі телекомунікаційних послуг, саме вони є платниками щомісячної ренти. Зараз усі надходження від цієї рентної плати йдуть до загального фонду Державного бюджету, а отже на даний момент немає конкретного цільового зацікавленого отримувача цих коштів», — зазначив пан Міський.

Він проаналізував планові та фактичні показники доходів держбюджету від ренти і дійшов висновку, що цей «обсяг коштів та динаміка їх надходжень може цілком задовольнити потребу суспільного мовлення». «Запровадження нової моделі фінансування НСТУ не призведе до відчутного збільшення видатків державного бюджету, натомість допоможе спеціалізувати частину одного з податків, гарантуючи їх стабільність, відповідно до рекомендацій Ради Європи», — підкреслив секретар наглядової ради НСТУ.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Щоб нова модель запрацювала, потрібно:

  • внести зміни до Бюджетного кодексу;
  • внести зміни до ст. 14 Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні»;
  • міжнародна підтримка.

Консультант Ради Європи, фахівець із публічних фінансів Юрій Джигир вважає, як і Вадим Міський, що НСТУ може існувати коштом рентної плати.

Нагадаємо, згідно з Законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» передбачається фінансова підтримка НСТУ не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, тобто у 2018 році фінансування Суспільного має складати не менше 1,54 млрд грн.

Проте Кабінет міністрів України, який розробляв проект закону про державний бюджет на 2018 рік, запропонував виділити 990 млн грн, мотивуючи недофінансування браком бюджетних коштів.

Парламентський бюджетний комітет вирішив, що 990 млн грн забагато для НСТУ й обрізав цю суму до 776 млн грн. Парламент, не заглиблюючись у деталі, підтримав у цілому проект держбюджету-2018 із урахуванням цих пропозицій. Уже наступного дня після голосування голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар сказала: «Ніхто з народних депутатів у залі так і не зрозумів, коли з’явилося ще додаткове зменшення фінансування, оскільки прямо це не було озвучено. Для мене це теж стало несподіванкою».

Новини

Лабораторія демократичних трансформацій ініціює відкриті лекції для студентства

У 2017 році Лабораторія демократичних трансформацій розширила аудиторію просвітницької кампанії “Реформи зблизька”: до журналістів, керівників буковинських ЗМІ, телеглядачів, державних та місцевих службовців доєдналися студенти Буковинських вишів. Всі вони мали нагоду поспілкуватися особисто із реформаторами, які безпосередньо ініціюють та втілюють реформи у найважливіших сферах життя. Серія відкритих лекцій для студентів-політологів, істориків, журналістів, медиків та майбутніх держслужбовців охопила понад 200 слухачів.

За словами ініціатора кампанії “Реформи зблизька”, директора Лабораторії демократичних трансформацій Вадима Міського, такі зустрічі дозволяють молоді повірити у своє майбутнє в Україні, побачити можливості для розвитку себе разом країною, завести і підтримувати особисті контакти із визнаними фахівцями в галузі, яких запрошує в Чернівці Лабораторія.

“Сьогодні молодь, на жаль, переважно не бачить свого майбутнього в Україні, шукає можливості виїхати закордон. Це парадокс, адже фундаментальні реформи у важливих сферах життя – це найкращий час для зростання нових амбітних лідерів. Наша мета – заохотити молодих буковинців до активного професійного та громадського життя у своїй країні”, – наголошує Вадим Міський.

Починаючи з осені цього року молодь дізнавалася більше про хід реформ в Україні. «Як змінить медична реформа життя пересічного громадянина, котрий потребує медичної допомоги?», «Поява чесного суду в Україні можлива?», «Чи справді процес децентралізації є необхідним для побудови функціональної держави?» – ці та інші питання задавали буковинські студенти експертам.

Відкриті дані: працюємо з інформаційними реєстрами

У рамках кампанії «Реформи зблизька» Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», під час лекції «Робота з відкритими інформаційними реєстрами» разом зі студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 27 вересня розмірковував, чи в повному обсягу ми використовуємо ту інформацію, на яку маємо право і яка є необхідною для нас?

Жвава полеміка на лекції Володимира Тарная
Жвава полеміка на лекції Володимира Тарная

«Для широкого кола громадськості потрібно пояснювати, що таке відкриті дані. Навіть серед посадовців не всі розуміють, що інформація належить народу, а не тільки їм», – ділиться Володимир Тарнай.

Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?

Михайло Жернаков, д.ю.н., головний експерт РПР з судової реформи та член Громадської ради доброчесності, із лекцією «Новий Верховний суд: як зміниться судова система України?» зібрав 12 жовтня студентів кафедри журналістики ЧНУ – майбутніх «віртуозів пера», аналітиків, редакторів, які мали можливість почути та поспілкуватися про наявні проблеми, динаміку та подальші перспективи судової реформи.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Під час лекції експерт розповів про хід судової реформи в Україні. Жернаков зазначив, що за даними соціологічних досліджень, рівень довіри до українських судів становив 0,7%. За даними того ж опитування, довіра до російських ЗМІ становила 2,5%. У 2017 році, згідно останніх соціологічних опитувань, довіра до суду зросла і становить 12%. Ця тенденція позитивна, але надто повільна. На жаль, сподівання на суттєве оновленн суддівського конкурсу можуть не справдитися, адже на думку громадськості в процесу добору суддів часто не зважають, пропускаючи до найвищих суддівських посад старих суддів.

На відкритій лекції Михайла Жернакова студенти слухають про оновлення судової системи в Україні
На відкритій лекції Михайла Жернакова студенти слухають про оновлення судової системи в Україні

«Ураїнці страшенно втомилися від несправедливості. І якщо вони її не отримають від держави, то почнуть встановлювати її на власний розсуд – так, як знають. Щоб цього не сталося, необхідно переосмислити підходи до того, що ми називаємо «судова реформа». Щонайменше потрібно змінити органи суддівського врядування, а також процедури підготовки і призначення майбутніх суддів. Яким саме чином це зробити – окрема складна дискусія», – пояснює Михайло Жернаков.

Медична реформа: від чого залежить та як відбуватиметься?

Про те, чого чекати від медичної реформи студенти Буковинського державного медичного університету спілкувалися 2 листопада Олександром Ябчанкою, головним експертом Реанімаційного Пакету Реформ з реформи системи охорони здоров’я, лікарем-педіатром.

Олександр Ябчанка розповідає студентам-медикам про реформу охорони здоров'я, яку щойно прийняв Парламент
Олександр Ябчанка розповідає студентам-медикам про реформу охорони здоров’я, яку щойно прийняв Парламент

«Ухвалення Верховною Радою законів – це ще далеко не реформа, а лише можливість її реалізувати. Впровадження буде залежати від ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування, обласних і районних державних адміністрацій, керівників медичних закладів, медпрацівників та громадських організацій», – пояснює Олександр Ябчанка.

Відкрита лекція Олександра Ябчанки прикувала увагу більш ніж 70-ти майбутніх медиків
Відкрита лекція Олександра Ябчанки прикувала увагу більш ніж 70-ти майбутніх медиків

Реформа публічної адміністрації – яких змін чекати на місцях?

Із лекцією для майбутніх державних слудбовців, що навчаються в Чернівецькому національному університеті «Реформа публічної адміністрації – які зміни чекати на місцях» завітав 22 листопада запрошений експерт Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ, член Координаційної ради з питань реформування державного управління, розповідав про те, коли та за яких умов українська державна служба стане схожою на європейську.

На відкритій лекції Ігоря Коліушка студенти дізнаються про реформу державного управління безпосередньо від автора закону "Про державну службу"
На відкритій лекції Ігоря Коліушка студенти дізнаються про реформу державного управління безпосередньо від автора закону “Про державну службу”

Ігор Коліушко є експертом з публічного права, автором та співавтором близько 40 законопроектів, розповідав про проблеми публічної адміністрації у практичній площині, посилаючись на реальні прецеденти.

Три роки децентралізації: підсумки та виклики

«Коли усі громади завершать об’єднання?» – таким питанням зустріли 19 грудня студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету запрошеного експерта Юрія Ганущака, автора законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету, державних закупівель, експерта з питань децентралізації Реанімаційного Пакету Реформ.

Юрій Ганущак спілкується зі студентами факультету історії політології та міжнародних відносин про перспективи та виклики у реалізації процесу децентралізації
Юрій Ганущак спілкується зі студентами факультету історії політології та міжнародних відносин про перспективи та виклики у реалізації процесу децентралізації

«Україна має всі шанси скористатися так званим «тунельним ефектом» – тобто не вивчати «на своїй шкурі» усі помилки, які свого часу пройшла Європа, а минути  їх доволі легко, певним чином наздогнати попередників і досягти результату набагато швидше», – переконаний Юрій Ганущак.

Гасло експерта, яке студенти взяли на озброєння – «ми приречені на успіх», послуговуючись ним вони активно дискутували про нюанси процесу децентралізації.

У 2018 році Лабораторія демократичних трансформації продовжить запрошувати провідних реформаторів для спілкування зі студентами Буковини. Вже на початку року ми торкнемося тематики енергетичних реформ та енергонезалежності, створення суспільного мовлення та медіа-реформ, реформування системи освіти, а також боротьби з корупцією.