У прямому ефірі суспільного телеканалу “Буковина” 24 березня о 18.00 Олексій Каспрук буде звітувати за 100 днів роботи нової каденції на посаді Чернівецького міського голови. У студії “А-3” звіт міського голови обговорюватимуть громадські активісти, експерти, чернівчани.
“Хочете змін у Чернівцях – будьте активними, ставте запитання міському голові, висловлюйте своє бачення вирішення проблем міста”, – закликає модератор публічного звіту міського голови Андрій Кучуран, представник громадського руху “Чесно” на Буковині.
За результатами першого туру серед 15 кандидатів на пост мера Чернівців жителі міста найбільше голосів віддали за самовисуванця Олексія Каспрука (38,6%) та кандидата від партії “Рідне місто” Віталія Михайлішина (26,7%).
А чинний мер ЧернівцівОлексій Каспрук на вибори йде як самовисуванець. “Півтора року чесно служив громаді. Не торгував совістю і честю, не йшов на компроміси з тими, хто особистий зиск та амбіції ставив вище за інтереси міста та чернівчан,” – підсумовує свою мерську діяльність Каспрук.
Згадавши про обіцянки, не можемо оминути увагою ситуацію з ремонтом однієї з центральних вулиць Чернівців – вулиці Богдана Хмельницького. Фірма, що мала ремонтувати цю вулицю, звинувачувала мерію у вимаганні відкатів та корупції. Мер Каспрук з приводу ситуації заявив, що комунальники міста власноруч усуватимуть недоліки, а міськрада судитиметься з попереднім підрядником щодо відшкодування завданих збитків. Місцеві жителі обурюються, що влада та чиновники вже не проявляють особливого інтересу та ініціативи, аби просто швидше завершити роботи.
Стосовно планів мера, особливо в контексті пільг учасникам АТО, Олексій Каспрук зазначив в ході свого брифінгу перед першим туром: “Ми зробимо все для того, щоб кожен учасник бойових дій отримав в місті Чернівці земельну ділянку абсолютно придатну для житла, щоб були збудовані нові мікрорайони”. Високого резонансу в Чернівцях набув скандал про неякісні бронежилети, на купівлю яких міськрада під керівництвом мера Каспрука витратила 350 тис. грн. зі свого бюджету у 2014 році.
Нагадаємо, що мером Олексій Каспрук став за результатами виборів 25 травня 2014 року, а до того в міській раді був лідером депутатської опозиції до тодішньої влади. У 2006 та 2002 роках він балотувався до Чернівецької міської ради від Партії промисловців і підприємців України, однак обраним був аж у 2010 році від політичної партії “Фронт змін”.
Скандали та суди
Партія “Рідне Місто”, висуванцем якої є Віталій Михайлішин, в ході виборів 25 жовтня запам’яталася й тим, що один з кандидатів у депутати до міської ради від “Рідного міста” (а саме Ростислав Білик) був оголошений у розшук на основі звинувачень у підкупі виборців.
Вже 9 листопада Шевченківський районний суд міста Чернівці вперше в Україні виніс вирок у справі підкупу виборців – трьох студентів місцевого вишу як виконавців злочину засудили до 3-ох років позбавлення волі (умовний термін) з випробувальним терміном до одного року.
Останні дні передвиборчої агітації стають дедалі спекотнішими. 11 листопада під час прес-конференції Віталій Михайлішин анонсував розповсюдження інформаційних буклетів про свого опонента Олексія Каспрука.
Це може бути відповіддю на розповсюдження у переддень виборів 23 жовтня іншої листівки, спрямованої вже проти самого Михайлішина, про що, скоріше за все, йдеться у сюжеті.
Передвиборча програма
У передвиборчій кампанії Віталій Михайлішин вирізняється своєю соціальною програмою, яка базується на семи ініціативах. З-поміж них найбільш резонансною стала ідея впровадження соціальних “проїзних” у громадському транспорті Чернівців.
“Це ваш іменний проїзний квиток. Якщо Михайлішин стане мером, ви зможете ним користуватися і їздити у громадському транспорті безкоштовно. Бо зараз він таких повноважень не має, але якщо стане мером, то соціальні проїзні обов’язково будуть діяти”- так агітували пенсіонерів голосувати за висуванця “Рідного міста”.
Однак варто зауважити, що Асоціація перевізників Чернівців оприлюднила офіційну заяву, де йдеться про те, що дані соціальні квитки не діють і діяти не будуть, про що городян попереджають відповідні написи чи не у кожній маршрутці.
На думку політолога Михайла Шморгуна, до головних здобутків Олексія Каспрука варто віднести вміння команди мера боротися за гроші міжнародних донорів та достатньо оперативне особисте реагування на проблеми міста. В якості негативів слід відзначити кадрову політику та дуже нервову реакцію на постійну критику опонентів.
Натомість, політолог Максим Волошин вважає, що одним з основних недоліків мерства Каспрука залишається несформована команда, з якою усі розпочаті процеси було б реально довести до кінця. Проте запуск системи «Відкрите місто» і створення нового Статуту міста (в якому передбачений розділ про електронні петиції) – явні плюси Каспруку як меру.
Декларації кандидатів
У майновій декларації за 2014 рік Віталій Михайлішин як голова наглядової ради Чернівецького обласного благодійного фонду “Вікторія” вказав суму заробітної плати у розмірі 23 240 грн., чим заслужив на шпальтах газети “Молодий Буковинець” слави “найбіднішого кандидата на пост мера Чернівців”. Водночас загальна сума сукупного доходу членів сім’ї кандидата в мери – дружини і трьох неповнолітніх дітей – становить 123 280 грн.
Жодного фінансового звіту про витрати на виборчу кампанію Михайлішин до Чернівецької ТВК не подав (станом на 12 листопада). У той же час партія “Рідне місто”, від якої балотується кандидат, згідно з остаточним фінансовим звітом провела найдорожчу передвиборну кампанію, витративши 1 млн. 144 тис. гривень. Для порівняння, згідно наявних у виборчкомі фінансових звітів партій (їх подали 11 з 20 партій, які балотувалися до міськради), їхні сукупні витрати склали 1 млн. гривень.
Олексій Каспрук у декларації за 2014 р. як Чернівецький міський голова вказав, що загальна сума його сукупного доходу становила 82 487 грн., а його сім’ї у складі дружини і неповнолітнього сина – 137 272 грн. У проміжному фінансовому звіті кандидат вказав, що його виборчий фонд склав 169 400 грн. і був сформований з добровільних внесків фізичних осіб.
Марічка Процюк, регіональний аналітик «ЧЕСНО», Чернівці Андрій Кучуран, регіональний координатор «ЧЕСНО», Чернівці, для chesno.org
Про проблеми та перспективи розвитку міст і сіл із активістами 11 районів Буковини спілкувалися команда Лабораторії демократичних трансформацій, Руху Чесно та Infokey напередодні місцевих виборів. У жовтні 2015 року нам вдалось провести діалог більше ніж з 200 небайдужими жителями населених пунктів. У кожному відвіданому містейчку ми зібрали ідеї жителів щодо розвитку громад та їх побажання до органів влади щодо першочергових змін.
Крім того, із місцевими небайдужими активістами ми спілкувалися про прийдешні місцеві вибори, протидію підкупу виборців та важливість усвідомленого голосування.
Як зазначає координатор Руху ЧЕСНО на Буковині та керівник проектів Лабораторії демократичних трансформацій Андрій Кучуран, такі поїздки є важливими для місцевих жителів, адже їх позиція та ідеї будуть передані органам місцевої влади. Після того, як ми надали інформацію місцевим ЗМІ про проблеми районів, деякі справи вийшли на порядок денний громад та органів влади.
«Ми вирішили не просто зібрати думки громадян про стан населених пунктів, але і почати процес лобіювання вирішення конкретних проблем у владних структурах. Такий збір проблем та перспектив ми провели і в Чернівцях. Більше 40 конкретних пропозицій та передали їх депутатському корпусу та Чернівецькому міському голові О. Каспруку», додає Павло Тодорович, співорганізатор Infokey.
Для того, щоб зібрані ідеї не зникли з публічного простору було створено інтерактивну «Мапу Змін» на громадському ресурсі info-key.com, де кожен охочий має змогу ознайомитись з доробком активістів та позначити власні ідеї стосовно покращення якості життя у регіоні.
Майже половину депутатів Чернівецької обласної ради можна позбавити мандату.
У рік місцевих виборів Громадський рух ЧЕСНО проводить моніторинг роботи місцевих рад. За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його можна позбавити мандата (ст. 37, ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”).Кожен депутат розуміє: прогули або неякісна робота можуть безпосередньо вплинути на подальшу політичну кар’єру і результати осінніх місцевих виборів.
Ось ті місцеві урядники, що пропустили понад 50% засідань Чернівецької обласної ради (клікніть на графіку, щоб збільшити).
До 100% прогульників потрапили відразу два депутати – мажоритарник з Заставнівського району, обраний від політичної партії “Наша Україна” Сергій Столяр та позафракційний депутат, що пройшов за списками “Партії регіонів” Сергій Чорний.
Зі Столяром журналістам Громадського руху ЧЕСНО так і не вдалося зв’язатися, аби отримати коментар. А ось кандидат на відкликання Чорний пояснив, що був відсутнім на засіданнях через проблеми зі здоров’ям, хоча з депутатським мандатом вирішив не прощатися. Стосовно своєї подальшої політичної кар’єри депутат теж ще не визначився.
Майже всі депутати, до яких вдалося дотелефонуватися і запитати про те, чому їх не було на сесіях практично називають одну й ту ж саму причину – слабке здоров’я. Але мандати за всю каденцію вони так і не склали. Дехто каже, що попри те, що прогулює і нездужає знову хоче балотуватися.
Позафракційний депутат Георгій Апетрій, що висувався “Народною партією”від Герцаївського району, став кандидатом на відкликання ще у 2011 році.
“Скажу відверто, я дуже багато хворів. В мене є підтвердження – лікарняні листи. Мені зробили 6 операцій на око, 4 з них – у клініці Філатова в Одесі, тепер ще в Чернівцях продовжують. Скажу відверто, те, що в мене цукровий діабет дало ускладнення зору і в мене проблеми зі здоров’ям. Ось що я вам скажу”, – скаржиться на здоров’я депутат.
На запитання ЧЕСНО чи не заважатиме здоров’я працювати далі і чи не бажає депутат здати свій мандат, Георгій Іванович пояснив, що восени має намір балотуватися вже не у обласну, а у районну раду, аби працювати було легше.
Висуванець політичної партії “Фронт змін” від Хотинського району, позафракційний депутат Ярослав Малімонік відзначився відсутністю на засіданнях у 2011, 2012 та 2013 роках.
“Хворів. Онкозахворювання не так швидко лікується”, – каже депутат.
Практика показує. що депутати, як правило, мандат не складають.
“Якщо депутат не в змозі бути на засіданнях і комісіях, як того вимагає закон, то варто відмовитись від мандату. Громада тоді обере іншого представника, який зможе представляти інтереси людей і контролювати роботу комісій та роботу депутатів на сесіях,” – наголошує Андрій Круглашов, координатор Громадського руху ЧЕСНО.
Однак, як виявилось, не всі депутати знайомі з українським законодавством та усвідомлюють наслідки своїх прогулів. Списочник від “Партії регіонів”Олександр Гандзюк, здивувався, коли Рух ЧЕСНО назвав його депутатом на відкликання:
“Я не знав, що я депутат на відкликання і можу втратити мандат”, – зізнався Гандзюк.
“Були накладки по роботі, працюємо по всій Україні, їздив у відрядження” – пояснив він свою відсутність.
Найбільше кандидатів на відкликання Громадський рух ЧЕСНО традиційно виявив під час моніторингу відвідуваності комісій (клікнути на графіку, щоб збільшити).
Депутат від “Батьківщини” Сергій Тирон у 2014 році пропустив майже усі засідання комісії з питань охорони навколишнього середовища, природокористування та земельних відносин. Однак сам депутат прогульником себе не вважає:
“Ви зафіксуйте, хто найбільше виступав на сесіях обласної ради, найбільше вніс пропозицій. Я був на всіх сесіях, до кожної готуюся. Нема такої сесії, щоб я не виступав 4-5 разів. Якщо й десь не був на комісії, то це не значить, що на всіх. Ось вчора я був на комісії, виїжджав у Хотин. Я намагався працювати активно в обласній раді. Навіть якщо не був десь, то на це були поважні причини”.
Втратити мандат через прогули Тирон не боїться, бо, за його словами, виконує свою роботу сумлінно:
“Я доречі сам вніс пропозицію, щоб Апарат облради підготував звіт по роботі депутатів на засіданнях комісій і в цілому на сесіях. І депутати проголосували. Я правда не бачу виконання з боку Апарату облради”.
Іван Мунтян, який пройшов за списками “Батьківщини”, пояснив Чесно, що добре знайомий з переліком своїх прогулів: “Маю таку інформацію, що пропустив більше половини комісій. І що ці комісії відбувалися одночасно з іншими на території області. Я пам’ятаю, як мінімум, два таких випадки”.
Однак головною причиною своєї відсутності на засіданнях комісії з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, до якої входить депутат, Мунтян вважає неузгодження попереднього графіку роботи комісій з її членами.
“В облраді часто виникають питання, які треба вирішувати експромтом. Телефонують і питають: “Ви де?”. Кажу: “Далеко”. А вони: ” Чи можна без вас це питання вирішити?”. Я кажу – це ваше право. Тобто комісії зараз відбуваються не так, як завжди. Раніше планувалося, коли засідання комісій, коли сесії. А тепер, як то кажуть, “на ходу”. Фізично людина не може бути на всіх комісіях”.
Назар Горук, нині позафракціний депутат, а в 2010 році обраний за списками ВО “Свобода”, свою відсутність на більше аніж 50% засідань комісії у 2011-2014 рр. пояснив наступним чином: “На депутатські комісії я ходжу. Але окрім неї я ще включений до спеціальної комісі по приватизації. Її засідання відбувають по 2-3 рази на тиждень і в робочий час. Я ж не можу так часто залишати роботу, все-таки сім’ю годувати потрібно. А до тієї спеціальної комісії входять чиновники, які працюють в будівлі обласної ради і отримують за це заробітню плату. Тому на депутатські комісії я ходжу, а на спеціальну за можливості”.
Юристка Громадського руху ЧЕСНО Галина Чижик наголошує, що депутат не втрачає заробітної платні під час виконання своїх депутатських обов’язків.
“Про це йдеться у ч. 2 ст. 32 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”: У разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток та інші витрати, пов’язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.”
Михайло Миндреску, позафракційний висуванець “Партії регіонів” – один з передових прогульників засідань комісій. Депутат став кандидатом на відкликання ще у 2011 році. Своє відношення до депутатства пояснив дуже лаконічно: “Занят на работе, постоянно в командировках”.
Варто зауважити, що робота – не є поважною причиною для відсутності на засіданнях Ради чи комісії. Хоча за свою роботу у місцевому самоврядуванні депутати дійсно не отримують грошей від держави, згідно з законом, їхній роботодавець звільняє їх на час проведення сесій та засідань постійної комісії від виконання своїх обов’язків (ст. 32 – Звільнення депутатів місцевої ради від виконання службових обов’язків для виконання депутатських повноважень – ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”).
Як стало відомо ЧЕСНО, прогулюють не лише списочники, а й мажоритарники, яких обирали виборці від конкретних районів.
Висуванець “Партії регіонів” від м. Новодністровськ, наразі позафракційний депутат Сергій Лунін майже стовідсотковий прогульник засідань комісії з питань регуляторної політики, підприємництва, туризму та ПЕК, до якої входить з початку каденції. Депутат, як і більшість його колег теж скаржиться на проблеми зі здоров’ям.
“У меня проблемы со здоровьем были. Мне ставили имплант и пробили гайморовою пазуху. Поэтому я ездил в Киев, в Виннице делали операцию”, – пояснює обласний депутат.
Однак, як поділився з ЧЕСНО депутат Лунін, надалі саме з цих причин балотуватися не збирається.
Депутат-мажоритарник від Хотинського району, член політичної партії “Наша Україна” Віктор Гончар, що входить до комісії з питань охорони навколишнього середовища, природокористування та земельних відносин, не повірив, що поповнив лави кандидатів на відкликання і сказав, що уточнить інформацію.
“Напевно були якісь вагомі причини. Якщо б це було якесь систематичне у людини відношення. Я думаю, що є достатньо таких депутатів, які щороку прогулюють”, – стверджував Гончар.
Член політичної партії “Народний фронт”, депутат-мажоритарник від Заставнівського району Юрій Бурдейний прокоментував свою відсутність на засіданнях комісії так:
“Якщо, наприклад, призначають завтра чи післязавтра засідання, в той час, коли в мене по роботі призначені справи чи виборці – я ж не залишу все тут. Люди доїжджають, приїжджають. Коли завчасно попереджають, то є можливість планувати”.
Василь Дімітрюк, обраний від Сокирянського району, представляє в обласній раді “Народний фронт”. Саме свою приналежність до опозиції у 2012-2013 роках він називає головною причиною прогулів на засіданнях комісії з питань освіти, науки, культури, спорту та молодіжної політики:
“Нас там було двоє опозиціонерів у цій комісії. Практично ніхто до нас не дослухався і ніхто на нас там не звертав уваги. Спорили, спорили…. І я вирішив, що нема сенсу мені їздити туди за свій кошт за 150 км, якщо я там абсолютно нічого не вирішую. Там була група на чолі з Бауером… Це по-перше. А по-друге, оскільки я на той час був опозиціонером, то з мене навіть, будучи на сесії, вирахували зарплату, що я не був на роботі. Аж до такого доходило”.
Втратити мандат Дімітрюк не боявся: “Одним словом, я не тримався за мандат ніколи і не боявся його втратити”.
Висуванець “Партії регіонів” від Сторожинецького району Василь Телешмантеж готовий до того, що депутатський мандат в нього заберуть. Однак сам його здавати не поспішав всупереч тому, що впродовж трьох років (2011-2012, 2014) не систематично відвідував засідання комісії, до якої входить.
“Є уже лист у мене від Гайничеру, що я не відвідував. Я добросовісний депутат був завжди. Просто три роки хворів, хоча й не приносив лікарняні листи. Але, якщо хочете, то можете позбавляти мандату” – пояснює депутат.
Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів Чернівців та області (vikahatrych@gmail.com).
Довідково: Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році. Рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом Руху став часник – засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху – забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці.
Автор: Андрій Кучуран, координатор Громадського руху ЧЕСНО в м. Чернівці, для chesno.org
У Чернівцях Лабораторія демократичних трансформацій, спільно з «Реанімаційним Пакетим Реформ» та Громадським Рухом ЧЕСНО провела круглий стіл на тему «Дорожня карта реформ для майбутнього парламенту», де громадські діячі представили покрокові плани впровадження реформ у державній службі, медицині, виборів та ряду інших важливих галузей.
У заході взяли участь державні службовці, експерти «Реанімаційного Пакету Реформ», Руху ЧЕСНО, представники політичних партій та кандидати в народні депутати за мажоритарними округами Буковини. Чернівці стали першим містом, де експерти представили опис, завдання та конкретні реформаторськиі заходи, які повинні бути зуроблені Урядом та Парламентом протягом найближчих місяців, а також обговорили шляхи забезпечення їхнього ефективного впровадження.
Вадим Міський, співкоординатор ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ» розповів, що Чернівці стали першим містом, де презентують Дорожню карту для нового парламенту. «Реанімаційний пакет реформ – це ініціатива, що об’єднала експертів та активістів понад 50 громадських організацій та більш, ніж 300 осіб. Середовище виникло за кілька тижнів до падіння режиму Януковича. Вирішили напрацьовувати конкретні рішення, адже тільки зміна облич не призведе до зміни системи, – каже Вадим Міський. – Експертів поділено на 21 робочу групу, які опрацьовують питання і реформи виборчого законодавства, конституційну реформу, реформу децентралізації влади тощо. Ми підготували Дорожню карту для Парламенту, в якій кожна реформа викладена покроково, у вигляді законопроектів. Деякі вже готові для внесення».
Дорожню карту ініціатори передають у безоплатне користування державним службовцям та політичним партіям. «Пропонуємо урядовцям, народним депутатам та кандидатам на виборах ознайомитися з цим документом і впроваджувати реформи», – додав Вадим Міський.
На круглому столі буковинським кандидатам-мажоритарникам також запропонували підписати «Дорожню карту реформ», як зобов’язання перед виборцями.
Микола Виговський, менеджер групи РПР з реформи публічної адміністрації зауважив, що наразі Кабмін не є спроможним органом для того, щоб впровадити будь-яку реформу. «Цей орган не може їх впровадити у життя без їхнього докорінного змінення, – каже Микола Виговський. – Для цього потрібно провести ряд змін, зокрема, необхідно відновити роботому урядових комітетів, щоб проекти рішень не обговорювалися кулуарно. Апарати міністерств повинні очолювати професійні держслужбовці – державні секретарі, які визначатимуться на підставі конкурсу, таким чином при зміні керівництва посадовці залишатимуться на місцях і забезпечуватимуть безперервний робочий процес».
Експерт зауважив, що на сьогодні рівень довіри до держслужбовців низький, причиною цьому – корупція. «Зерном корупції є низька матеріальна забезпеченість держчиновників та непрозорий відбір. Зараз є понад 300 тис. чиновників, , можна обійтися 100 тис. Зокрема за рахунок скорочення адмінпослуг, три чверті з яких (адмінпослуг в Україні понад 1,5 тисячі) може надавати бізнес», – додав Микола Виговський.
Олег Рибачук, один з ініціаторів Руху ЧЕСНО зазначив, що Буковина має свої специфічні риси у політичній площині. «Коли у списки кандидатів у депутати потрапляють сини, сестри, родичі – це не те, чим можна пишатися, – сказав Рибачук, говорячи про буковинських кандидатів», – додав Олег Рибачук.
За його словами інформаційний простір зараз дуже складний і людині потрібно перелопатити багато джерел, щоб зрозуміти, де правда. Серед вимог Руху ЧЕСНО до кандидатів насамперед оприлюднення власної біографії, а також даних про статки. Олег Рибачук також спрогнозував, яким може бути майбутній парламент. «Як мінімум пройдуть одна або дві партії, які будуються на демократичних засадах, – каже експерт. – Пророкувати чергової дочасні вибори досить легко, цей парламент не зможе виконати наших очікування. Це буде суміш цікавих людей, носіїв моральних цінностей, а також негідників. Буде перехідний період, але наступний парламент – це наша можливість застосувати європейський досвід по демонтажу радянської системи і ми повинні вимагати, щоб це було пріоритетом. Маємо мати вибори за новими правилами, як парламенту, так і президента. Зараз система випробовує нас на міцність».
Рух ЧЕСНО пропонує кандидатам-мажоритарникам підписати Меморандум про співпрацю, згідно з яким кандидат оприлюднює повну біографію, декларацію про доходи та звітує про джерела наповнення та витрати виборчого фонду. Документ підписав присутній на круглому столі Сергій Кисиличин кандидат від “Батьківщини” по 68 округу.
Олександр Ябчанка, менеджер групи РПР з питань медичної реформи зупинився на реформах у медичній сфері. «До тепер де-юре Україна перебуває у системі охорони здоров’я в умовах радянської планової економіки, а ми вже давно в ринковій системі. У нас роздута мережа закладів, фінансування галузі за залишковим типом, низькі зарплати медперсоналу, які як наслідок просять чи вимагають платежів у пацієнтів, – каже Олександр Ябчанка. – 50% платежів у медичній сфері – неформальні. 3,5% виділяється з бюджету на охорону здоров’я, ще стільки ж доплачують пацієнти». За словами експерта, зараз над реформуванням медичної сфери працює дорадча група експертів, куди учасників відбирали за конкурсом. Прописано три «пожежні» законопроекти. Один з них стосується продовження дії експерименту з реформування медицини у пілотних регіонах. В іншому йдеться про медичне страхування, третій законопроект стосується клінічних досліджень.
22 вересня о 14:00, у конференц-залі Українського народного дому в Чернівцях, за ініцітиативи «Реанімаційного Пакету Реформ» та Громадського Руху ЧЕСНО відбудеться круглий стіл на тему «Дорожня карта реформ для майбутнього парламенту», де буде представлено покрокові плани впровадження реформ у найважливіших галузях. У заході візьмуть участь експерти «Реанімаційного Пакету Реформ», Руху ЧЕСНО, представники політичних партій та кандидати в народні депутати за мажоритарними округами Буковини.
Чернівці стануть першим містом, де експерти ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ» представлять опис, завдання та конкретні заходи в сфері зміни державного законодавства, які повинні бути ухвалені протягом двох перших сесій майбутнього парламенту, а також обговорять шляхи забезпечення їхнього ефективного застосування. Метою національного туру є діалог з висуванцями у мажоритарних округах, з метою заручитися їх підтримкою для ухвалення реформ у новому парламенті, а також зобов’язаннями дотримуватись принципів доброчесності. На прес-конференції кандидатам в народні депутати буде запропоновано підписати «Дорожню карту реформ», як зобов’язання перед виборцями.
Також на прес-конференції будуть присутні представники руху ЧЕСНО, які презентують вимоги громадськостідо кандидатів у депутати Верховної Ради України:
У заході візьмуть участь:
– Олег Рибачук, один з ініціаторів Руху ЧЕСНО (м. Київ);
– Вадим Міський, співкоординатор ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ» (м. Київ);
– Микола Виговський, менеджер групи РПР з реформи публічної адміністрації (м. Київ);
– Олександр Ябчанка, менеджер групи РПР з питань медичної реформи (м. Київ);
– Ольга Гришин-Грищук, представник Руху ЧЕСНО в Чернівецькій області (м. Чернівці);
– запрошені кандидати у народні депутати.
Реанімаційний пакет реформ – громадська ініціатива, що об’єднала понад 200 експертів із провідних громадських організацій та аналітичних центрів. Започаткований у лютому 2014 року, реанімаційний пакет реформ виробив бачення необхідних для країни реформ та працює над прийняття їх парламентом, а також проводить роз’яснювальну діяльність для суспільства. Наразі ухвалені вже 12 законопроектів з пакету РПР, зокрема Закон про доступ до публічної інформації (0947), Закон про державні закупівлі, Закон про відновлення довіри до судової системи (Люстрацію суддів), Закон про вищу освіту, Закон про суспільне мовлення, а також ряд законів в рамках імплементації положень угоди про Асоціацію з ЄС. Деталі – platforma-reform.org.
Кампанія «Чесна Рада» реалізується коаліцією учасників Руху ЧЕСНО – громадськими організаціями Інститут Медіа Права, Інтерньюз-Україна, Центр UA, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва – у партнерстві з IFES-Україна. Вимогами до партій є: не висувати у кандидати осіб, що голосували за закони 16 січня та фігурантів антикорупційних розслідувань, а також відкрити джерела відкрити повні автобіографії й декларації кандидатів, фінансовий звіт партії за 2013 рік, джерела фінансування та статті витрат на виборчу кампанію. Результати дослідження кандидатів у народні депутати будуть представлені на сайті Руху – www.chesno.org.
7 жовтня у Чернівцях Рух ЧЕСНО презентував аналіз кандидатів в народні депутати за партійними списками та у мажоритарних округах. Згідно з даними сайту ЦВК, до Верховної ради VIII скликання балотуються 132 депутати, які голосували за «диктаторський закон» 16 січня, з них 39 кандидатів балотуються за списками партій.
Серед голосувальників за «диктатуру», які знову намагаються прослизнути до парламенту, є кандидати і від Буковини. Зокрема по одномандатному округу №204 йдуть Артем Семенюк – самовисуванець, та Геннадій Федоряк – за списком політичної партії «Сильна Україна».
Як зазначає координатор Руху ЧЕСНО у Чернівцях Ольга Гришин-Грищук, такі кандидати не мають морального права висуватися до наступного парламенту і не повинні уникнути політичної відповідальності за свій вчинок. «Вибори – це наш другий фронт, кожен голос може стати вирішальним, тому закликаємо виборців відповідально підійти до процесу голосування», – сказала Гришин-Грищук.
Також представники Руху Чесно разом з ГІ «Інформаційний ключ» та ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» продовжують діалог з усіма кандидатами стосовно їхньої відкритості та прозорості перед суспільством.
«Ми пропонуємо кандидатам підписати меморандум, де вони зобов’яжуться відкрити джерела фінансування виборчих кампаній, повні біографії та декларації про доходи. Громадяни повинні знати за кого вони віддають свій голос», – розповів учасник руху ЧЕСНО «Лабараторія демократичних трансформацій» Максим Волошин.
Результати політичного діалогу з кандидатами та рівень їхньої готовності йти на зустріч громадянському суспільству активісти обіцяють опублікувати інформаційним листком «Інформаційний ключ». Тираж його складе 15 тисяч екземплярів.
«До 20-го числа жовтня в майбутніх народних обранців є шанс проявити ініціативу і звернутись до нас за текстом меморандуму телефоном або електронною поштою», – наголосив редактор інфолистка Андрій Кучуран.
Загалом, сьогодні за результатами аналізу найбільше «небезпечних» кандидатів, які голосували за «диктаторські закони» у списку «Опозиційного блоку» – їх 15. На другому місці список Комуністичної партії України – 13 кандидатів. А на останньому місці – партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», де нараховується 11 голосувальників за закон 16 січня.
Громадський рух ЧЕСНО спільно з Лабораторією демократичних трансформацій презентував у Чернівцях інформаційну кампанію «Чесна рада», метою якої є інформувати українських виборців про кожного кандидата в народні депутати України. Про це 10 вересня під час прес-конференції «Громадський моніторинг формування окружних виборчих комісій на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року» розповіла регіональна координаторка руху Ольга Гришин-Грищук.
Рух «Чесно» ще з 2011 року моніторить та висвітлює біографічні дані претендентів на місця в українському парламенті. На попередніх парламентських виборах із 2300 оглянутих кандидатів – 1000 виявилися «недоброчесними».
«Ми опираємося тільки на перевірену публічну інформацію, або інформацію що надійшла від самого кандидата, а не на якісь здогадки. Власне це дає можливість виборцям зробити свої висновки про кандидата», – розповіла Ольга Гришин-Грищук.
Найважливішими критеріями в розгляді кандидатів є вимоги на доброчесність та прозорість фінансування виборчої кампанії. Знаючи, які й звідки кошти використовує кандидат, можна розуміти хто за ним стоїть.
В Чернівецькій області представники руху ЧЕСНО також надіслали запити до всіх лідерів виборчих перегонів з вимогою відкрити повні автобіографії кандидатів, а також надати повні майнові декларації. За п’ять днів до голосування рух ЧЕСНО просить відкрити проміжний фінансовий звіт політичних сил.
«Вже було здійснено запити і відповідь дали нам «Громадянська позиція», яка погодилася піти на наші умови. Також партія «Удар» погодилася розглянути ці вимоги. А від «Партії регіонів» взагалі прийшов вірус і повідомлення про те, що такої адреси в інтернеті більше не існує. Висновки робити виборцям», – зазначила Гришин-Грищук.
Рух ЧЕСНО проти того, щоб до списків включалися ті екс-депутати, які голосували за диктаторські закони. Вони негідні представляти інтереси народу.
