Як потрапити в школу через жеребкування, чому вчитимуть дітей в новій українській школі та якою мовою навчатимуть національні меншини – розбираємось в Реформах зблизька.
Як потрапити в школу через жеребкування, чому вчитимуть дітей в новій українській школі та якою мовою навчатимуть національні меншини – розбираємось в Реформах зблизька.
Майже 60 буковинських підприємств належать представникам депутатського корпусу або є власністю їхніх родичів та близьких осіб. Також 26 депутатів та їхніх родичів зареєстровані як фізичні особи-підприємці. У 9 з 42 депутатів не виявлено жодних бізнес-інтересів. Такими є результати дослідження бізнес-інтересів депутатського корпусу Чернівецької міськради, яке здійснила Лабораторія демократичних трансформацій.
Цей аналіз допоможе журналістам і активістам ефективніше контролювати витрачання публіних коштів.
«Закон про запобігання корупції відводить громадськості ключову роль у здійсненні антикорупційних заходів. Зокрема, наше дослідження зроблено на основі відкритої інформації про публічних службовців, з метою виявлення їх бізнесових інтересів, які можуть завадити чесній роботі у владних органах», – розповідає директор Лабораторії демократичних трансформацій Вадим Міський.
Кожен мешканець Буковини тепер може дослідити інтереси осіб, які розпоряджаються його податками. А в разі знаходження ризиків конфлікту інтересів – повідомити про це компетентний орган для виправлення ситуації.
«Ми внесли інформацію про бізнес-зв’язки, членство, інтереси, доступні декларації про майно та доходи майже 500 представників громади та їхніх родичів. Інформацію про бізнес ми вирішили візуалізувати. Всі, кому цікаво дослідити інформацію про свого депутата, може дізнатися про його сімейні зв’язки, бізнес-інтереси, помічників. Це має сприяти попередженню конфліктів інтересів та іншим корупційних ризиків», – посянює аналітик організації Ольга Обершт.
«Так склалося, що більшість депутатів Чернівецької міської ради є бізнесменами, або їхні родичі володіють чи займаються бізнесом. Наявність бізнесу не означає, що депутат поганий чи хороший. Це є лише свідченням того, що представник громади може потрапляти у ситуації конфлікту інтересів, лобіювати близькі до нього фірми, сприяти наданню тому чи іншому підприємству певних преференцій», – підкреслює медіа-координатор Лабораторії демократичних трансформації Максим Волошин.
Вся зібрана інформація про бізнес-інтереси депутатів та їхніх родичів була отримана з декларацій про майно та доходи депутатів Чернівецької міської ради VII скликання за 2016 рік та у інших відкритих джерелах.
Ми постійно оновлюємо актуальну інформацію про службовців та депутатів, та просимо повідомляти про уточнення та додаткові дані на електронну адресу: info.key.cv@gmail.com.
Якими мають бути парки на території Чернівців? На жаль однозначної відповіді на це питання досі не існує. Що ж коїться з найбільшими зеленими зонами у Чернівцях сьогодні та який вплив на їх розвиток чинять публічні службовці і депутати ми спробувати розібратися у нашому черговому випуску передачі «Конфлікт Інтересів».
З середини 2000-х років у чернівецьких парках почали, як гриби після дощу, з’являтися літні майданчики, кафе та інші тимчасові споруди. Справа дійшла до того, що у 2012 році адміністраціям парків обмежили право на надавання дозволів на ведення підприємницької діяльності у парках, закріпивши цю функцію за Чернівецькою міською радою.
“Із 2012 року все те, що було на момент прийняття цього рішення, те воно все є і на сьогоднішній момент. Тобто ті підприємці, які у нас здійснювали підприємницьку діяльність, їм не заборонено продовжувати її – вони могли її продовжити, якщо вони хочуть цього. Могли погоджуватися тільки різного роду реконструкції, покращення об’єкта, щось у такому плані. Вже от оце рішення, яке було прийнято у 2014-му році – «Про затвердження положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Чернівці», тут вже чітко вписали, пункт 1.6 «Розміщення тимчасових споруд на території парків, скверів, пляжів і інших місць масового відпочинку громадян відбувається за погодження зі балансоутримувачем”, – каже директор парку культури а відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Юрій Венгринюк.
“Даним положенням було чітко визначено, де можна розміщувати, що можна розміщувати. Також чітко було визначена і сплата за користування цими окремими елементами. Саме це положення, як на мене, як керівника підприємства, дало змогу більш дієво організувати роботу між комунальним підприємством – у даному випадку парк «Жовтневий» і суб’єктами господарювання, які працювали до цього на території парку, якраз у цих питання щодо розміщення об’єктів на території парку”, додає директор парку “Жовтневий” Сергій Столяр.
Так, рік за роком кількість торгово-розважальних площ зростала і станом на кінець 2016 року як у парку Шевченка так і у Жовтневому діяло по 15 суб’єктів господарювання.
“Потреба в тому, щоб місто залишалося орієнтованим на людей, а не на бізнес, вона усвідомлюється у будь-якому нормальному цивілізованому середовищі. Тобто коли у нас, у місті будуть панувати одні лишень «наливайки» та генделики і діти будуть гратися ось так на пам’ятниках, це означатиме, щоб замість того, щоб зробити десь безкоштовний дитячий майданчик в центрі міста, влада віддає черговий шмат землі під якусь «наливайку». Парки у всіх містах Європи – це острівці природи. Це те місце, де сім’я може провести час разом на галявині, батько може зі своїми дітьми побігати у квача, де родина може прийти розстелити плед і побути разом. Це ті місця, де люди трошки призупиняють той ритм міський, шалений. Де можуть переключитись на такі, постійні цінності”, – розповідає громадський активіст Юрій Воронка.
Директор парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Юрій Венгринюк має іншу позицію:
“Повинні бути ресторани, повинні бути танцювальні майданчики, можуть бути стадіони, можуть бути льодові майданчики, можуть бути велодоріжки, може бути будь-що. Тобто, це саме парк культури і відпочинку. Так само літні театри, атракціони , бо це є парк культури і відпочинку. Тобто там має бути комплексно все. Якщо ми говоримо про зону чисто зелену, відпочинкову, то так може бути. Наприклад у нас є парк Шиллера. Його називають парком? Називають. Але там немає ні барів, ні ресторанів, це є зона чисто відпочинку”.
У цьому році на сесії міської ради було навіть ухвалено концепцію розвитку парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка. Бачення розвитку Жовтневого тільки планують розробити.
“Це знову же плани. Ми стараємося їх виконувати, навіть цього року ви бачите, що ми багато зробили. Надіємося, що нам вдасться зробити все те, що в концепції розвитку заплановано. Якщо щось не вдасться, ну тоді прийдеться керівнику відповідати десь на вищому рівні”, – додає директор парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Юрій Венгринюк.
Правозахисниця Тетяна Шепелько дивується:
“Яка може бути концепція розвитку парку, якщо існує природоохоронне законодавство, закон, який вже захищає парк як пам’ятку садово-паркового мистецтва. Скільки ще треба написати постулатів, концепцій, планів, ще якихось трактатів, захистити дисертацій чи будь чого, для того, щоб можна було зрозуміти, що парк, як пам’ятка садово-паркового мистецтва, має розвиватися тільки у цьому напрямку: збереження того, що є, примноження того, що є, вивчення науково того, що є”.
Ласі землі у центрі міста і досі не дають спокою зацікавленим особам. Тільки нещодавно відгриміли акції «за» та «проти» відпочинкового комплексу «Халабуда» у парку «Жовтневий». Навіть рішення суду є про знесення закладу, але поки його не поспішають виконувати.
“Є рішення Чернівецького Господарського Суду від квітня 2016 року, ні, від грудня 2015 року, про визнання недійсним договору, який був укладений між адміністрацією підприємства і суб’єктом господарювання і другим пунктом цього ж рішення було визначено звільнити територію, яку вони займали від тих встановлених об’єктів, які там знаходилися. Судове рішення на кінець то десь знайде своє логічне завершення і будуть виконані ті всі дії, які є”, – додає директор парку “Жовтневий” Сергій Столяр.
А поки за порушення законодавства на території парку ніхто не несе відповідальності, повернемося до стін Чернівецької міської ради. Депутат Ярослав Петришин, який, до того ж, має власний бізнес у парку, ініціює внесення змін до рішення міської ради про розміщення тимчасових споруд на території Центрального парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та КП «Парк «Жовтневий». Як пояснює депутат, це тільки збільшить прозорість надання площ у оренду на території парків.
“Зміни, які вносилися – це є чисто технічні зміни. Вони кардинально нічого не змінили. У нас були вже внесені зміни до положення, де говорилося, що розміщувати нові малі архітектурні форми у парках можна тільки на конкурсних засадах і відповідно до генерального плану. Але одна проблема, що генеральний план обох парків застарілий і він будується на основі концепції, яку приймають депутати. Ця процедура у наших реаліях може проходити і рік, може і два проходити. Тобто, хоча ми прийняли гарне рішення для проведення конкурсу, але механізму немає. Тому ми просто доповнили, що або на основі генерального плану парку, або на основі концепції, по якій цей план буде зроблено. Тобто тепер не потрібно чекати роки, поки проведуть конкурс на генеральний план парку, на підрядника, хто буде його розробляти і поки його там затвердять”, – розповідає депутат Чернівецької міської ради (фракція Народний Контроль) Ярослав Петришин.
Однак, громадські активісти та юристи не настільки впевнені у законності та важливості рішення: тут можливий потенційний конфлікт інтересів.
“Тепер на рівні департаменту можна вносити якісь змін в концепцію розвитку парку і приймати ці зміни до генерального плану міста. Чим це грозить насправді? Насправді це грозить тим, що розвиток парків опиниться не у руслі природоохоронного законодавства, а у руслі комерційних інтересів. Що і дійсно відображає сутність конфлікту інтересів, коли людина, політичний діяч, громадський діяч чи суддя, прокурор ставить свої приватні інтереси вище громадських”, додає правозахистинця Тетяна Шепелько.
Депутат Ярослав Петришин заперечує:
“Це рішення не є рішенням по мені. Там не фігурую у цьому рішенні ні я, ні моя компанія. Тобто тут немає ніякого конфлікту інтересів. Можливо вони мали на увазі, що компанії ТОВ Цифротрейд, співвласником якої я є, надано в оренду на два роки майданчик у парку Шевченка і по закінченню цих двох років повинен бути проведений інвестиційний прозорий конкурс, де будуть брати участь декілька підприємців і я теж хочу взяти. Ми не говоримо саме про цей конкурс. Ми говоримо про можливість проводити ці інвестиційні конкурси”.
Громадський активіст Юрій Воронка про конфлікт інтересів та подальші дії:
“Рішення було винесено депутатом у якого конфлікт інтересів, тому шо він має і в центральному парку і в Жовтневому бізнес. А в такому випадку законодавство передбачає, що депутат взагалі не приймає участі у голосуванні, підіймає руку і заявляє ще до початку голосування на етапі обговорення про конфлікт інтересів. Тут ми бачимо зовсім іншу картину – ініціатор змін, людина у якої конфлікт інтересів.
В країні ще є закон, а не так, як хотіли би депутати – тільки їх рішення. І закон, зокрема про природоохоронну діяльність, яким чітко передбачене цільове використання тих чи інших земель, які віднесені до тих чи інших природоохоронних розділів. Тобто парк «Жовтневий», наприклад, це пам’ятка садово-паркового мистецтва. В Держкомземі ці землі проходять по коду 4011 здається, – ландшафтні парки.Тобто на цій землі заборонено займатися чимось крім оздоровчої діяльності, естетичної, виховної та наукової. Як розумієте, поля там для того, щоб розвити бурну комерційну діяльність не так вже і багато. Хоча ми на прикладі депутата Максимюка, підприємця Батюкевича, ресторанного комплексу «Озерний» ну і багатьох інших підприємців дуже наглядно бачимо яким чином можна парк можна з острівка природи в місті перетворити у черговий філіал Калинівського базару.
Подальші наші дії – ми звертаємося до адміністративного суду. Ми будемо консультуватися з приводу відповідальності, яка існує за конфлікт інтересів і також будемо звертатися у відповідні органи. Тобто, якщо влада думає, що таким чином можна розвивати парки, то ми будемо намагатися небайдужих громадян якось гуртувати і намагатися відстояти свій життєвий простір для нас, для наших дітей і для наших онуків”.
*На даний момент діє вето міського голови м. Чернівці Олексій Каспрука на рішення міської ради з приводу змін до порядку встановлення МАФів у парках, ініційованого Ярославом Петришиним.
В Мармуровій залі Чернівецького національного університету 8 грудня відбувся громадський форум «Влада і громада: чесна розмова про майбутнє Буковини», ініційований ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» спільно із рухом ЧЕСНО в Чернівцях та громадською ініціативою «InfoKey».
Громадськість Буковини, провідні українські експерти, журналісти, представники Чернівецької міської та обласної рад, обласної державної адміністрації зібралися, щоб обговорити стратегічні питання розвитку Буковини й Чернівців, децентралізацію та реформу адміністративно-територіального устрою, енергетичну безпеку та енергоефективність, розвиток інфрастуктури та безбар’єрного середовища, а також питання відкритості та підзвітності новообраних міської й обласної ради, виконавчих органів та обласної державної адміністрації.
– Цей захід вперше після місцевих виборів дозволив відкласти політичні гасла та гречку й відверто поговорити усім зацікавленим чернівчанам: яких позитивних змін всі ми ческаємо у місті, – зазначив директор Лабораторії демократичних трансформацій Вадим Міський. – Втім, продовжувати дискусію слід за написанням нового Стратегічного плану міста, який повинен стати справднім орієнтиром для місцевої влади, підприємців, освітян, громадських активістів, і дозволить завдяки спільним діям сприяти розвиткові Чернівців.
Чернівецький міський голова Олексій Каспрук подякував організаторам за ініціативу діалогу місцевої влади та громади задля розвитку міста Чернівців, і запропонував проводити подібні заходи регулярно.
Форум охопив три дискусійні панелі. Це, зокрема, “ефективна співпраця громади з міською радою: як досягти прозорості та підзвітності?”, “як перетворити Чернівці на енергопатріотичне місто?” та “розвиток транспортної інфраструктури та мобільності: куди рухатись?”. Модерував захід київський журналіст, політичний оглядач Першого каналу Національного радіо Дмитро Хоркін.
– У процесі реалізації реформи місцевого самоврядування до Чернівців можуть приєднати найближчі села, – повідомив під час Форуму директор Регіонального офісу реформ у Чернівецькій області Ігор Баб’юк. – Це повинно змінити філософію управління міською об’єднаною громадою. Очевидно потребувати оновлення редакції Статуту територіальної громади міста. Зокрема, суттєво має зрости роль органів самоорганізації населення. Вони відіграватимуть роль органів місцевого самоврядування та відповідних розпорядників бюджетних коштів на території відповідних сіл, які увійдуть до складу міста.
Оксана Ващук-Огданська, експерт Лабораторії демократичних трансформацій та одна з розробниць нового Статуту м. Чернівців, звернула увагу на необхідність врахування інструментів громадської участі у прийнятті рішень при розробці регламенту Чернівецької міської ради: “громадські слухання, загальні збори, електронні петиції, громадська експертиза повинні бути процедурно закріпленими у регламенті ради, для того щоб громадяни могли із легкістю застосовувати своє право на участь в управління місцевими справами”.
В рамках обговорення представники громадських та політичних організацій, чиновники, експерти висловлювали власні бачення поліпшення діалогу між владою та громадами, висловлювали побажання щодо проведення заходів з енергозереження та розмірковували над питаннями доступності вулиць міста для різних категорій населення.
8 грудня о 12:00 відбудеться громадський форум «Влада і громада: чесна розмова про майбутнє Чернівців», ініційований Громадським рухом ЧЕСНО в Чернівцях та ГО «Лабораторія демократичних трансформацій» спільно із громадською ініціативою «InfoKey».
Після місцевих виборів громадськість Чернівців, представники політичних партій, що пройшли до міської ради, провідні українські експерти-урбаністи та представники ЗМІ зберуться, щоб обговорити стратегічні питання розвитку Чернівців, енергетичну безпеку та енергоефективність міста, розвиток інфраструктури та безбар’єрного середовища, а також питання відкритості та підзвітності новообраної міської ради.
Форум охопить три дискусійні панелі:
1) Ефективна співпраця громади з міською радою: як досягти прозорості та підзвітності?
2) Як перетворити Чернівці на енергопатріотичне місто?
3) Розвиток транспортної інфраструктури та мобільності: куди рухатись?
Участь в обговоренні візьмуть: міський голова Чернівців Олексій КАСПРУК, співзасновник Мережі енергетичних інновацій Greencubator та експерт РПР Андрій ЗІНЧЕНКО, координаторка Асоціації велосипедистів Києва Ксенія СЕМЕНОВА, коорднатор Руху Чесно Андрій КРУГЛАШОВ, програмний директор Інформаційно-правового центру «Наше право» Оксана ВАЩУК-ОГДАНСЬКА, координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ Вадим МІСЬКИЙ, новообрані депутати міської ради, а також близько 100 учасників – журналісти, громадські діячі, експерти, політики, представники міжнародних організацій та інституцій.
Форум «Влада і громада: відверта розмова про майбутнє Чернівців» відбудеться 8 грудня (вівторок) з 12.00 до 15.00 у Мармуровій залі головного корпусу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2). Реєстрація на участь за посиланням: http://bit.ly/1lUN9yj. Реєстрація учасників та вітальна кава починається об 11.30.
За додатковою інформацією звертайтесь: Андрій Кучуран – 0953666712, Максим Волошин – 0667269875.
25 вересня Чернівецька міська рада мінімальною більшістю прийняла знакові зміни до Статут територіальної громади міста. В них закладені сім форм участі громади у місцевому самоврядуванні, значна частка яких є антикорупційним запобіжником на місцевому рівні.
В оновленому Статуті прописана чітка процедура, як проводити громадські слухання, загальні зборигромадян за місцем проживання, консультації з громадськістю, громадську експертизу. Окремим додатками у текст Статуту увішли, розроблені експертами ГО “Інформаційно-правовий центр “Наше право” Положення про громадські слухання і Положення про консультації з громадськістю. Окрім того, прописано і звітування міської влади, можливість подання електронних петицій, а також великий і конкретизований розділ щодо прозорості і публічності інформації, яка є у володінні міської ради, її виконавчих органів, комунальних підприємств.
Одна з розробниць змін до Статуту Чернівців, зазступниця директор “Лабораторії дмократичних трансформацій”, Оксана Ващук-Огданська переконує, що основною метою внесення змін до Статуту було створення реальних можливостей з одного боку впливати чернівчанам на прийняття рішень міською владою, з іншого — проконтролювати їх роботу за допомогою механізмів участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Оскільки законодавством не встановлено порядку реалізації відповідних механізмів, адже вони мають регламентуватись у Статутах територіальних громад або в окремих положеннях місцевих рад.
– Для цього запровадили або покращили процедури проведення громадських слухань, загальних зборів громадян за місцем проживання, місцевих ініціатив, консультацій з громадськістю, громадських експертиз, звітування депутатів міської ради та міського голови, конкретизували певні види інформації, що підлягатимуть тепер обов’язковому оприлюдненню, – розповідає Оксана Ващук-Огданська.
При вдалому втіленні це дозволить:
Відповідно, член територіальної громади міста має можливість дізнатись публічну інформацію на веб-сайті, проконтролювати використання коштів, провести експертизу рішень, актів, які приймаються радою, тощо. Головне, аби чернівчани, громадські інституції ефективно користувалися своїми правами, застосовували усі інструменти участі в управлінні містом.
За матеріалами nikorupciji.org