Конфлікт інтересів: куди «котяться» парк Шевченка та «Жовтневий»?

Конфлікт інтересів: куди «котяться» парк Шевченка та «Жовтневий»?

 

Якими мають бути парки на території Чернівців? На жаль однозначної відповіді на це питання досі не існує. Що ж коїться з найбільшими зеленими зонами у Чернівцях сьогодні та який вплив на їх розвиток чинять публічні службовці і депутати ми спробувати розібратися у нашому черговому випуску передачі «Конфлікт Інтересів».

 

З середини 2000-х років у чернівецьких парках почали, як гриби після дощу, з’являтися літні майданчики, кафе та інші тимчасові споруди. Справа дійшла до того, що у 2012 році адміністраціям парків обмежили право на надавання дозволів на ведення підприємницької діяльності у парках, закріпивши цю функцію за Чернівецькою міською радою.

“Із 2012 року все те, що було на момент прийняття цього рішення, те воно все є і на сьогоднішній момент. Тобто ті підприємці, які у нас здійснювали підприємницьку діяльність, їм не заборонено продовжувати її – вони могли її продовжити, якщо вони хочуть цього. Могли погоджуватися тільки різного роду реконструкції, покращення об’єкта, щось у такому плані. Вже от оце рішення, яке було прийнято у 2014-му році – «Про затвердження положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Чернівці», тут вже чітко вписали, пункт 1.6 «Розміщення тимчасових споруд на території парків, скверів, пляжів і інших місць масового відпочинку громадян відбувається за погодження зі балансоутримувачем”, – каже директор парку культури а відпочинку ім. Т.Г. Шевченка  Юрій Венгринюк.

1

“Даним положенням було чітко визначено, де можна розміщувати, що можна розміщувати. Також чітко було визначена і сплата за користування цими окремими елементами. Саме це положення, як на мене, як керівника підприємства, дало змогу більш дієво організувати роботу між комунальним підприємством – у даному випадку парк «Жовтневий»  і суб’єктами господарювання, які працювали до цього на території парку, якраз у цих питання щодо розміщення об’єктів на території парку”, додає директор парку “Жовтневий” Сергій Столяр.

Так, рік за роком кількість торгово-розважальних площ зростала і станом на кінець 2016 року як у парку Шевченка так і у Жовтневому діяло по 15 суб’єктів господарювання.

“Потреба в тому, щоб місто залишалося орієнтованим на людей, а не на бізнес, вона усвідомлюється у будь-якому нормальному цивілізованому середовищі. Тобто коли у нас, у місті будуть панувати одні лишень «наливайки» та генделики і діти будуть гратися ось так на пам’ятниках, це означатиме, щоб замість того, щоб зробити десь безкоштовний дитячий майданчик в центрі міста, влада віддає черговий шмат землі під якусь «наливайку». Парки у всіх містах Європи – це острівці природи. Це те місце, де сім’я може провести час разом на галявині, батько може зі своїми дітьми побігати у квача, де родина може прийти розстелити плед і побути разом. Це ті місця, де люди трошки призупиняють той ритм міський, шалений. Де можуть переключитись на такі, постійні цінності”, – розповідає громадський активіст Юрій Воронка.

Директор парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Юрій Венгринюк має іншу позицію:

“Повинні бути ресторани, повинні бути танцювальні майданчики, можуть бути стадіони, можуть бути льодові майданчики, можуть бути велодоріжки, може бути будь-що. Тобто, це саме парк культури і відпочинку. Так само літні театри, атракціони , бо це є парк культури і відпочинку. Тобто там має бути комплексно все. Якщо ми говоримо про зону чисто зелену, відпочинкову, то так може бути. Наприклад у нас є парк Шиллера. Його називають парком? Називають. Але там немає ні барів, ні ресторанів, це є зона чисто відпочинку”.

2

У цьому році на сесії міської ради було навіть ухвалено концепцію розвитку парку культури і відпочинку  ім. Т. Шевченка. Бачення розвитку Жовтневого тільки планують розробити.

“Це знову же плани. Ми стараємося їх виконувати, навіть цього року ви бачите, що ми багато зробили. Надіємося, що нам вдасться зробити все те, що в концепції розвитку заплановано. Якщо щось не вдасться, ну тоді прийдеться керівнику відповідати десь на вищому рівні”, – додає директор парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Юрій Венгринюк.

Правозахисниця Тетяна Шепелько дивується:

“Яка може бути концепція розвитку парку, якщо існує природоохоронне законодавство, закон, який вже захищає парк як пам’ятку садово-паркового мистецтва. Скільки ще треба написати постулатів, концепцій, планів, ще якихось трактатів, захистити дисертацій чи будь чого, для того, щоб можна було зрозуміти, що парк, як пам’ятка садово-паркового мистецтва, має розвиватися тільки у цьому напрямку: збереження того, що є, примноження того, що є, вивчення науково того, що є”.

Ласі землі у центрі міста і досі не дають спокою зацікавленим особам. Тільки нещодавно відгриміли акції «за» та «проти» відпочинкового комплексу «Халабуда» у парку «Жовтневий». Навіть рішення суду є про знесення закладу, але поки його не поспішають виконувати.

3

“Є рішення Чернівецького Господарського Суду від квітня 2016 року, ні, від грудня 2015 року, про визнання недійсним договору, який був укладений між адміністрацією підприємства і суб’єктом господарювання і другим пунктом цього ж рішення було визначено звільнити територію, яку вони займали від тих встановлених об’єктів, які там знаходилися. Судове рішення на кінець то десь знайде своє логічне завершення і будуть виконані ті всі дії, які є”, –  додає директор парку “Жовтневий” Сергій Столяр.

А поки за порушення законодавства на території парку ніхто не несе відповідальності, повернемося до стін Чернівецької  міської ради. Депутат Ярослав Петришин, який, до того ж,  має власний бізнес у парку, ініціює внесення змін до рішення міської ради про розміщення тимчасових споруд на території Центрального парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та КП «Парк «Жовтневий». Як пояснює депутат, це тільки збільшить прозорість надання площ у оренду на території парків.

“Зміни, які вносилися – це є чисто технічні зміни. Вони кардинально нічого не змінили. У нас були вже внесені зміни до положення, де говорилося, що розміщувати нові малі архітектурні форми у парках можна тільки на конкурсних засадах і відповідно до генерального плану. Але одна проблема, що генеральний план обох парків застарілий і він будується на основі концепції, яку приймають депутати. Ця процедура у наших реаліях може проходити і рік, може і два проходити. Тобто, хоча ми прийняли гарне рішення для проведення конкурсу, але механізму немає. Тому ми просто доповнили, що або на основі генерального плану парку, або на основі концепції, по якій цей план буде зроблено. Тобто тепер не потрібно чекати роки, поки проведуть конкурс на генеральний план парку, на підрядника, хто буде його розробляти і поки його там затвердять”,  – розповідає депутат Чернівецької міської ради (фракція Народний Контроль) Ярослав Петришин.

Однак, громадські активісти та юристи не настільки впевнені у законності та важливості рішення: тут можливий потенційний конфлікт інтересів.

“Тепер на рівні департаменту можна вносити якісь змін в концепцію розвитку парку і приймати ці зміни до генерального плану міста. Чим це грозить насправді? Насправді це грозить тим, що розвиток парків опиниться не у руслі природоохоронного законодавства, а у руслі комерційних інтересів. Що і дійсно відображає сутність конфлікту інтересів, коли людина, політичний діяч, громадський діяч чи суддя, прокурор ставить свої приватні інтереси вище громадських”, додає правозахистинця Тетяна Шепелько. 

Депутат Ярослав Петришин заперечує:

“Це рішення не є рішенням по мені. Там не фігурую у цьому рішенні ні я, ні моя компанія. Тобто тут немає ніякого конфлікту інтересів. Можливо вони мали на увазі, що компанії ТОВ Цифротрейд, співвласником якої я є, надано в оренду на два роки майданчик у парку Шевченка і по закінченню цих двох років повинен бути проведений інвестиційний прозорий конкурс, де будуть брати участь декілька підприємців і я теж хочу взяти. Ми не говоримо саме про цей конкурс. Ми говоримо про можливість проводити ці інвестиційні конкурси”.

4

Громадський активіст Юрій Воронка про конфлікт інтересів та подальші дії:

“Рішення було винесено депутатом у якого конфлікт інтересів, тому шо він має і в центральному парку і в Жовтневому бізнес. А в такому випадку законодавство передбачає, що депутат взагалі не приймає участі у голосуванні, підіймає руку і заявляє ще до початку голосування на етапі обговорення про конфлікт інтересів. Тут ми бачимо зовсім іншу картину – ініціатор змін, людина у якої конфлікт інтересів.

В країні ще є закон, а не так, як хотіли би депутати – тільки їх рішення. І закон, зокрема про природоохоронну діяльність, яким чітко передбачене цільове використання тих чи інших земель, які віднесені до тих чи інших природоохоронних розділів. Тобто парк «Жовтневий», наприклад, це пам’ятка садово-паркового мистецтва. В Держкомземі ці землі проходять по коду 4011 здається, – ландшафтні парки.Тобто на цій землі заборонено займатися чимось крім оздоровчої діяльності, естетичної, виховної та наукової. Як розумієте, поля там для того, щоб розвити бурну комерційну діяльність не так вже і багато. Хоча ми на прикладі депутата Максимюка, підприємця Батюкевича, ресторанного комплексу «Озерний» ну і багатьох інших підприємців дуже наглядно бачимо яким чином можна парк можна з острівка природи в місті перетворити у черговий філіал Калинівського базару.

Подальші наші дії – ми звертаємося до адміністративного суду. Ми будемо консультуватися з приводу відповідальності, яка існує за конфлікт інтересів і також будемо звертатися у відповідні органи. Тобто, якщо влада думає, що таким чином можна розвивати парки, то ми будемо намагатися небайдужих громадян якось гуртувати і намагатися відстояти свій життєвий простір для нас, для наших дітей і для наших онуків”.

*На даний момент діє вето міського голови м. Чернівці Олексій Каспрука на рішення міської ради з приводу змін до порядку встановлення МАФів у парках, ініційованого Ярославом Петришиним.